ще однією екологічною проблемою є забруднення природного середовища- це одна із найважливіших екологічних проблем.
всесвітня організація охорони здоров’я дає наступне визначення поняттю забруднення”.
забруднення - це поява у довкіллі людини забруднюючих речовин чи будь- яких інших агентів (від вірусів до звукових хвиль надмірної інтенсивності), які безпосередньо чи опосередковано негативно впливають на людину і па створене нею для власних потреб штучне середовище.
речовини, які спричинюють забруднення навколишнього природного середовища, називають забрудітками, або полютантами.
забруднення - небажана зміна фізичних, хімічних або біологічних характеристик повітря, землі та води, яке може нині або в недалекому майбутньому мати несприятливий вплив на життя людини, рослин та тварин, умови життя та культурну спадщину, виснажувати або псувати сировинні ресурси. забруднення - один із лімітуючих факторів для людини.
ціна забруднення складається з трьох компонентів:
втрата ресурсів внаслідок експлуатації технологій з великою кількістю відходів; вартість ліквідації забруднення та контролю над ним.ціна здоров’я людей.
існують різні принципи класифікації забруднень навколишнього природного середовища. класифікація забруднень досить складна. разом з тим у відповідності з деякими пі розрізняють такі забруднення природного середовища:
механічні, хімічні, фізичні та біологічні (за типом походження); матеріальні, енергетичні (також за типом походження); стійкі, середньотривалі та нестійкі (за часом взаємодії з довкіллям); прямого та стороннього впливу на біоту (за способом впливу); навмисні, супутні, аварійно-випадкові.
механічні - викинуті як непридатні, спрацьовані тверді частки та предмети (дим, пил, уламки, деталі машин, побутові відходи).
хімічні - хімічні елементи і сполуки штучного походження (тверді, рідкі або газоподібні речовини).
фізичні - зміни теплових, електричних, радіаційних та світлових полів у природному середовищі (шуми, вібрації, вплив магнітних полів тощо).
біологічні - організми, збудники захворювань рослин, тварин, людини, біологічна зброя, або катастрофічне зростання (перенаселення) рослин чи тварин.
стійкі - забруднювачі, які не руйнуються впродовж тривалого часу, не усувається їх шкідлива дія самою природою (пластмаси, поліетилен, поліпропілен, радіоактивні речовини, гума тощо). такі хімічні речовини можуть не тільки накопичуватись, а також часто “біологічно посилюватись” в міру проходження в біологічних циклах та харчових ланцюгах. крім того вони можуть утворювати інші отруйні речовини, реагуючи з іншими речовинами оточуючого середовища, викликати ефект подвійної дії шкідливих речовин.
нестійкі .швидко руйнуються під дією природних фізико-хімічних або біохімічних процесів. ці забруднення викликають речовини, для яких існують природні механізми переробки (наприклад, побутові стічні води).
навмисне забруднення - це цілеспрямоване знищення лісів, використання родючих земель під забудову, утворення кар’єрів, шлаконакопичувачів, териконів, неправильне використання ресурсів (води, вилов риби та і
супутні - поступові зміни стану біосфери окремих районів планети під впливом антропогенної діяльності людини (опустелювання, висихання боліт, кислотні дощі, “парниковий” ефект та і
найпотужнішими джерелами практично всіх видів забруднень (механічних, хімічних, фізичних, біохімічних) є передусім великі промислові комплекси. сконцентровані вони навколо родовищ корисних копалин, великих міст і водних об’єктів. найнебезпечнішими забруднювачами повітря є металургійні, хімічні, нафтопереробні й машинобудівні заводи, фабрики, деякі військові підприємства.
основними техногенними забруднювачами природного середовища є різні гази, газоподібні речовини, аерозолі, пил, які у атмосферу об’єктами енергетики промисловості, транспорту, радіоактивні, електромагнітні, магнітні й теплові випромінювання, шуми, та вібрації “збагачені” шкідливими хімічними сполуками промислові стоки, комунальні і побутові відходи, хімічні речовини (передусім широко застосовувані в сільському господарстві пестициди і мінеральні добрива, що поліпшують і підвищують урожайність сільськогосподарських культур, але й великої шкоди довкіллю, адже застосовуються у величезних недопустимих кількостях), нафтопродукти.
ответ: да, выпадет Решение: 1. Запишем уравнение реакции: HCl + AgNO₃ = AgCl + HNO₃ 2. Для выяснения отношений с осадком, перейдем в растворе нитрата серебра от массовый долей к молярным концентрациям. Для справки: раствор нитрата серебра сильно разбавлен, значит можно положить, что его плотность примерно равна плотности воды - 1 г/см³ Пересчитаем массовые доли в концентрации: Здесь p - плотность, вот зачем она нам понадобилась, все величины мы знаем, молярную массу легко посчитать по таблице Менделеева, M(AgNO₃) = 170 г/моль, подставим в уравнение полученное и посчитаем, получим: 3. Запишем ионное уравнение образования осадка: Cl⁻ + Ag⁺ = AgCl Условия выпадения осадка: Произведение концентраций осаждаемых ионов (ПК) > ПР - осадок есть ПК < ПР - осадка нет ПК = ПР - равновесие раствор - осадок Определяем произведение концентраций. Ионы хлора берем из кислоты: HCl = H⁺ + Cl⁻ Т.к. соляная кислота сильный электролит, диссоциирует полностью, c(Cl⁻) = c(HCl) = 0,001н (0,001М) Ионы серебра берем из соли: AgNO₃ = Ag⁺ + NO₃⁻ Т.к. нитрат серебра сильный электролит, диссоциирует полностью, c(Ag⁺) = c(AgNO₃) = 0,00588М 4. Определим объем раствора, в котором происходит образование осадка: V (нового раствора) = V(p-pa HCl) + V(p-pa AgNO₃) = 450 см³ + 50 см³ = 500см³ 5. Т.к. смешиваются два раствора, конечный объем меняется - происходит изменение концентраций веществ, а следовательно и ионов. Для определения концентрации веществ в новом растворе воспользуемся законом эквивалентов: C₁V₁ = C₂V₂ C₂ = C₁V₁/V₂ Для ионов серебра: 6. Определяем произведение концентраций: ПК = c(Ag⁺)*c(Cl⁻) = 0,005292*0,0001 = 5,292*10⁻⁷ Сравним с ПР: 5,292*10⁻⁷ > 1,78*10⁻¹⁰ ПК > ПР - осадок выпадет P.S. Если все-равно не понятно - пиши в ЛС, будем разбираться
ще однією екологічною проблемою є забруднення природного середовища- це одна із найважливіших екологічних проблем.
всесвітня організація охорони здоров’я дає наступне визначення поняттю забруднення”.
забруднення - це поява у довкіллі людини забруднюючих речовин чи будь- яких інших агентів (від вірусів до звукових хвиль надмірної інтенсивності), які безпосередньо чи опосередковано негативно впливають на людину і па створене нею для власних потреб штучне середовище.
речовини, які спричинюють забруднення навколишнього природного середовища, називають забрудітками, або полютантами.
забруднення - небажана зміна фізичних, хімічних або біологічних характеристик повітря, землі та води, яке може нині або в недалекому майбутньому мати несприятливий вплив на життя людини, рослин та тварин, умови життя та культурну спадщину, виснажувати або псувати сировинні ресурси. забруднення - один із лімітуючих факторів для людини.
ціна забруднення складається з трьох компонентів:
втрата ресурсів внаслідок експлуатації технологій з великою кількістю відходів; вартість ліквідації забруднення та контролю над ним.ціна здоров’я людей.існують різні принципи класифікації забруднень навколишнього природного середовища. класифікація забруднень досить складна. разом з тим у відповідності з деякими пі розрізняють такі забруднення природного середовища:
механічні, хімічні, фізичні та біологічні (за типом походження); матеріальні, енергетичні (також за типом походження); стійкі, середньотривалі та нестійкі (за часом взаємодії з довкіллям); прямого та стороннього впливу на біоту (за способом впливу); навмисні, супутні, аварійно-випадкові.механічні - викинуті як непридатні, спрацьовані тверді частки та предмети (дим, пил, уламки, деталі машин, побутові відходи).
хімічні - хімічні елементи і сполуки штучного походження (тверді, рідкі або газоподібні речовини).
фізичні - зміни теплових, електричних, радіаційних та світлових полів у природному середовищі (шуми, вібрації, вплив магнітних полів тощо).
біологічні - організми, збудники захворювань рослин, тварин, людини, біологічна зброя, або катастрофічне зростання (перенаселення) рослин чи тварин.
стійкі - забруднювачі, які не руйнуються впродовж тривалого часу, не усувається їх шкідлива дія самою природою (пластмаси, поліетилен, поліпропілен, радіоактивні речовини, гума тощо). такі хімічні речовини можуть не тільки накопичуватись, а також часто “біологічно посилюватись” в міру проходження в біологічних циклах та харчових ланцюгах. крім того вони можуть утворювати інші отруйні речовини, реагуючи з іншими речовинами оточуючого середовища, викликати ефект подвійної дії шкідливих речовин.
нестійкі .швидко руйнуються під дією природних фізико-хімічних або біохімічних процесів. ці забруднення викликають речовини, для яких існують природні механізми переробки (наприклад, побутові стічні води).
навмисне забруднення - це цілеспрямоване знищення лісів, використання родючих земель під забудову, утворення кар’єрів, шлаконакопичувачів, териконів, неправильне використання ресурсів (води, вилов риби та і
супутні - поступові зміни стану біосфери окремих районів планети під впливом антропогенної діяльності людини (опустелювання, висихання боліт, кислотні дощі, “парниковий” ефект та і
найпотужнішими джерелами практично всіх видів забруднень (механічних, хімічних, фізичних, біохімічних) є передусім великі промислові комплекси. сконцентровані вони навколо родовищ корисних копалин, великих міст і водних об’єктів. найнебезпечнішими забруднювачами повітря є металургійні, хімічні, нафтопереробні й машинобудівні заводи, фабрики, деякі військові підприємства.
основними техногенними забруднювачами природного середовища є різні гази, газоподібні речовини, аерозолі, пил, які у атмосферу об’єктами енергетики промисловості, транспорту, радіоактивні, електромагнітні, магнітні й теплові випромінювання, шуми, та вібрації “збагачені” шкідливими хімічними сполуками промислові стоки, комунальні і побутові відходи, хімічні речовини (передусім широко застосовувані в сільському господарстві пестициди і мінеральні добрива, що поліпшують і підвищують урожайність сільськогосподарських культур, але й великої шкоди довкіллю, адже застосовуються у величезних недопустимих кількостях), нафтопродукти.
Решение:
1. Запишем уравнение реакции:
HCl + AgNO₃ = AgCl + HNO₃
2. Для выяснения отношений с осадком, перейдем в растворе нитрата серебра от массовый долей к молярным концентрациям.
Для справки: раствор нитрата серебра сильно разбавлен, значит можно положить, что его плотность примерно равна плотности воды - 1 г/см³
Пересчитаем массовые доли в концентрации:
Здесь p - плотность, вот зачем она нам понадобилась, все величины мы знаем, молярную массу легко посчитать по таблице Менделеева, M(AgNO₃) = 170 г/моль, подставим в уравнение полученное и посчитаем, получим:
3. Запишем ионное уравнение образования осадка:
Cl⁻ + Ag⁺ = AgCl
Условия выпадения осадка:
Произведение концентраций осаждаемых ионов (ПК) > ПР - осадок есть
ПК < ПР - осадка нет
ПК = ПР - равновесие раствор - осадок
Определяем произведение концентраций.
Ионы хлора берем из кислоты:
HCl = H⁺ + Cl⁻
Т.к. соляная кислота сильный электролит, диссоциирует полностью,
c(Cl⁻) = c(HCl) = 0,001н (0,001М)
Ионы серебра берем из соли:
AgNO₃ = Ag⁺ + NO₃⁻
Т.к. нитрат серебра сильный электролит, диссоциирует полностью,
c(Ag⁺) = c(AgNO₃) = 0,00588М
4. Определим объем раствора, в котором происходит образование осадка:
V (нового раствора) = V(p-pa HCl) + V(p-pa AgNO₃) = 450 см³ + 50 см³ = 500см³
5. Т.к. смешиваются два раствора, конечный объем меняется - происходит изменение концентраций веществ, а следовательно и ионов.
Для определения концентрации веществ в новом растворе воспользуемся законом эквивалентов:
C₁V₁ = C₂V₂
C₂ = C₁V₁/V₂
Для ионов серебра:
6. Определяем произведение концентраций:
ПК = c(Ag⁺)*c(Cl⁻) = 0,005292*0,0001 = 5,292*10⁻⁷
Сравним с ПР:
5,292*10⁻⁷ > 1,78*10⁻¹⁰
ПК > ПР - осадок выпадет
P.S. Если все-равно не понятно - пиши в ЛС, будем разбираться