Реактив[1], реагент (ре… және лат. agentіs — әсер етуші) — химиялық реакциялардағы бастапқы заттарды анықтайтын техникалық термин. Сондай-ақ қандай да бір мақсатқа қолданылатын құрамы күрделі ерітінділерді де Реактив деп атайды. Тазалығына және қолданылатын ғыл. немесе анализдік қажеттіліктеріне байланысты Реактивтер: өте таза, анализ үшін таза және таза деп бөлінеді. Қолдану салаларына байланысты Реактивтердің тазалығына әр түрлі талаптар қойылады. Реактивтердің басым бөлігі екі не үш сипаттамалар бойынша, ал кейбіреулері, мыс., биология мен спектрлік зерттеулерде қолданылатын Реактивтер 20-дан аса сипаттамалар бойынша анықталады. Реактив органик. және органик. емес деп те бөлінеді. Барлық Реактивтердің саны 60 мыңнан асады. Олар улы, оңай буланғыш, отқа қауіпті, қопарылғыш, тұрақсыз, т.б. болып келеді. Реактивтердің түрлері мен қолдану ережелері ыдыс сыртындағы жапсырма қағаздарда, катологтарда көрсетіледі.
Важливою складовою українського народознавства є наука про народну творчість — фольклористика. Незважаючи на поважний вік, що обіймає понад два століття, вона все ще перебуває у пошуку оптимального наукового трактування багатьох питань, пов'язаних зі становленням та еволюцією предмета, його взаємин із історією, етнографією, літературою тощо. Та й головна справа в тім, що таке явище, як фольклор, не було незмінним за всіх часів.
Відомо, що фольклор виник разом із мовою. Саме у процесі продуктивного розвитку мови і викристалізовувався фольклор. Цей процес тривав так довго, як довго існує мова. Скільки саме — відповісти важко, але минуло багато й багато тисячоліть, перш ніж народи почали користуватися такою звичною і на перший погляд простою первинною комунікативною системою, як мова. Якщо період становлення і розвитку писемності становить 4—5 тисячоліть (у східних слов'ян — тисячоліття), то усна творчість перевищує цей період у 50—60 разів, а деякі дослідники впевнені, що у сто разів. Що стосується східних слов'ян, то тут всяка цифра буде гіпотетичною, оскільки історики не дали нам цілісної концепції у цьому плані. Зрозуміло, що багато чого здатний прояснювати сам фольклор, у якому можна знайти рудименти матріархату та родового суспільства, однак цей аспект фольклористичних студій розроблений ще недостатньо.
Реактив[1], реагент (ре… және лат. agentіs — әсер етуші) — химиялық реакциялардағы бастапқы заттарды анықтайтын техникалық термин. Сондай-ақ қандай да бір мақсатқа қолданылатын құрамы күрделі ерітінділерді де Реактив деп атайды. Тазалығына және қолданылатын ғыл. немесе анализдік қажеттіліктеріне байланысты Реактивтер: өте таза, анализ үшін таза және таза деп бөлінеді. Қолдану салаларына байланысты Реактивтердің тазалығына әр түрлі талаптар қойылады. Реактивтердің басым бөлігі екі не үш сипаттамалар бойынша, ал кейбіреулері, мыс., биология мен спектрлік зерттеулерде қолданылатын Реактивтер 20-дан аса сипаттамалар бойынша анықталады. Реактив органик. және органик. емес деп те бөлінеді. Барлық Реактивтердің саны 60 мыңнан асады. Олар улы, оңай буланғыш, отқа қауіпті, қопарылғыш, тұрақсыз, т.б. болып келеді. Реактивтердің түрлері мен қолдану ережелері ыдыс сыртындағы жапсырма қағаздарда, катологтарда көрсетіледі.
Важливою складовою українського народознавства є наука про народну творчість — фольклористика. Незважаючи на поважний вік, що обіймає понад два століття, вона все ще перебуває у пошуку оптимального наукового трактування багатьох питань, пов'язаних зі становленням та еволюцією предмета, його взаємин із історією, етнографією, літературою тощо. Та й головна справа в тім, що таке явище, як фольклор, не було незмінним за всіх часів.
Відомо, що фольклор виник разом із мовою. Саме у процесі продуктивного розвитку мови і викристалізовувався фольклор. Цей процес тривав так довго, як довго існує мова. Скільки саме — відповісти важко, але минуло багато й багато тисячоліть, перш ніж народи почали користуватися такою звичною і на перший погляд простою первинною комунікативною системою, як мова. Якщо період становлення і розвитку писемності становить 4—5 тисячоліть (у східних слов'ян — тисячоліття), то усна творчість перевищує цей період у 50—60 разів, а деякі дослідники впевнені, що у сто разів. Що стосується східних слов'ян, то тут всяка цифра буде гіпотетичною, оскільки історики не дали нам цілісної концепції у цьому плані. Зрозуміло, що багато чого здатний прояснювати сам фольклор, у якому можна знайти рудименти матріархату та родового суспільства, однак цей аспект фольклористичних студій розроблений ще недостатньо.
У
О