Данная химическая реакция не идет, исходные вещества должны обязательно быть растворимы в воде, или реагировать в данном случае с кислотой, а один из продуктов реакции в результате реакции ионного обмена выпасть в осадок, или образоваться газ, или малодиссоциирующее вещество.
Cu(OH)2 - гидроксид меди(II) - нерастворимое в воде основание, для них реакции с солями (хлорид железа(III) в данном случае) не характерны.
В твердому стані більшість солей утворюють іонні кристали, у вузлах кристалічної ґратки яких знаходяться катіони та аніони. В рідкому (розплавленому) стані солі більшості сильних кислот і основ перебувають у рівновазі між іонною дисоційованою формою та недисоційованою молекулярною. Чим сильнішою є кислота та основа, що утворили сіль, тим більше така рівновага зміщена в сторону іонної форми.Більшість солей є іонними сполуками і використання структурних формул для них є некоректним, оскільки хибно передає будову речовини. Тим не менше, у навчальних цілях інколи умовно зображають структурні формули солей з ковалентними зв'язками між атомами. В таких випадках виходять з формул відповідних кислот або основ, заміняючи в них кислотні атоми Гідрогену на атоми металу або гідроксильні групи основ на кислотні залишки. Для прикладу наведемо структурні формули фосфату кальцію, гідрокарбонату барію і основного карбонату міді:
Объяснение:
Данная химическая реакция не идет, исходные вещества должны обязательно быть растворимы в воде, или реагировать в данном случае с кислотой, а один из продуктов реакции в результате реакции ионного обмена выпасть в осадок, или образоваться газ, или малодиссоциирующее вещество.
Cu(OH)2 - гидроксид меди(II) - нерастворимое в воде основание, для них реакции с солями (хлорид железа(III) в данном случае) не характерны.
3Ba(OH)₂ + 2FeCl₃ = 3BaCl₂ + 2Fe(OH)₃↓
3Ba²⁺ + 6OH⁻ + 2Fe³⁺ + 6Cl⁻ = 3Ba²⁺ + 6Cl⁻ + 2Fe(OH)₃↓
Fe³⁺ + 3OH⁻ = Fe(OH)₃↓
В твердому стані більшість солей утворюють іонні кристали, у вузлах кристалічної ґратки яких знаходяться катіони та аніони. В рідкому (розплавленому) стані солі більшості сильних кислот і основ перебувають у рівновазі між іонною дисоційованою формою та недисоційованою молекулярною. Чим сильнішою є кислота та основа, що утворили сіль, тим більше така рівновага зміщена в сторону іонної форми.Більшість солей є іонними сполуками і використання структурних формул для них є некоректним, оскільки хибно передає будову речовини. Тим не менше, у навчальних цілях інколи умовно зображають структурні формули солей з ковалентними зв'язками між атомами. В таких випадках виходять з формул відповідних кислот або основ, заміняючи в них кислотні атоми Гідрогену на атоми металу або гідроксильні групи основ на кислотні залишки. Для прикладу наведемо структурні формули фосфату кальцію, гідрокарбонату барію і основного карбонату міді:
Объяснение: