Ось настала золота осінь. сама красива і мальовнича пора року. осінь любить жовті, червоні, оранжеві фарби, а як любить вона обсипати все золотом. ось приходиш в березовий гай, і не можеш відвести очей, все в золоті. на берізках замість листочків висять золоті монетки, і, здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть тут же дзвеніти. золотом обсипає осінь і парки, особливо липи. ідеш і радієш такій красі. і починаєш розуміти, чому поети так любили оспівувати осінь. а іноді просто слів немає, ну неможливо описати всю ту красу, яка відкривається перед тобою. гуляєш по парку і не можеш нагулятися, так не хочеться залишати цю красу. дуже красиво рано вранці, коли гарна погода. золоті дерева просто сяють на тлі яскравого блакитного неба. не можна не захоплюватися природою, немає нічого прекраснішого неї. ах! як здорово, просто дух захоплює від усієї цієї пишноти. золота осінь не йди, порадуй нас ще трошки. але, на жаль, це час дуже короткий, і ось вже через тиждень, дерева починають скидати своє вбрання. а як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще помилуватися мальовничими золотими пейзажами.
Запишем уравнение реакции:
Na2CO3 + 2HCL => 2NaCL + CO2 + H2O
Найдём массы веществ кислоты и соли и переведём в кол-ва в-ва:
m(в-ва Na2CO3) = 230г * 0,15 = 34,5г
m(в-ва HCL) = 220г * 0,20 = 44г
n(Na2CO3) = 34,5г / 106 г/моль ≈ 0,33 моль
n(HCL) = 44г / 36.5 г/моль ≈ 1,21 моль
Заметим, что на один моль карбоната натрия приходится 2 моль кислоты, значит кислота - в избытке. Считаем по соли:
n(Na2CO3) = n(CO2) = 0,33 моль
Реакции происходили вне н.у., а значит будем рассчитывать объём по формуле Менделеева-Клапейрона.
PV=nRT, где P = давление (кПа), V = объём (литр), n = кол-во в-ва (моль), R - газовая постоянная (Дж/моль*К), T - температура (К)
22°С = 296 К
V = nRT/P = 0,33 моль * 296К * 8.31 Дж/моль*К / 98кПа = 8,27 л.
Видимо опечатка есть в сборнике, либо в вашем вопросе. Если ответ 6,26 л, то кол-ва вещества должно быть 0,25 моль, а в дано другие данные...
Ось настала золота осінь. сама красива і мальовнича пора року. осінь любить жовті, червоні, оранжеві фарби, а як любить вона обсипати все золотом. ось приходиш в березовий гай, і не можеш відвести очей, все в золоті. на берізках замість листочків висять золоті монетки, і, здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть тут же дзвеніти. золотом обсипає осінь і парки, особливо липи. ідеш і радієш такій красі. і починаєш розуміти, чому поети так любили оспівувати осінь. а іноді просто слів немає, ну неможливо описати всю ту красу, яка відкривається перед тобою. гуляєш по парку і не можеш нагулятися, так не хочеться залишати цю красу. дуже красиво рано вранці, коли гарна погода. золоті дерева просто сяють на тлі яскравого блакитного неба. не можна не захоплюватися природою, немає нічого прекраснішого неї. ах! як здорово, просто дух захоплює від усієї цієї пишноти. золота осінь не йди, порадуй нас ще трошки. але, на жаль, це час дуже короткий, і ось вже через тиждень, дерева починають скидати своє вбрання. а як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще помилуватися мальовничими золотими пейзажами.
Объяснение: