Определите обьем (мл)20%раствора гидроксида натрия (р=1.1г/см3) необходимый для нейтрализации серной кислоты полученный при обжиге 50г руды содержащей 60%пирита (серного колчедана ).Учтите что потери в производстве серной кислоты составили 20%

Объяснение:

1. Составьте в молекулярном и ионном виде уравнения возможных реакций взаимодействия соляной кислоты со следующими веществами: оксидом натрия, гидроксидом кальция, кальцием, серебром, нитратом кальция. Обоснуйте ответ.

2НСl   +  Na2O(тв)  =   2NaCl   +  H2O  молекулярное  

2Н(+) + 2Сl(-)   +  Na2O(тв)  =   2Na(+) + 2Cl(-)   +  H2O  ионное  

2Н(+)    +  Na2O(тв)  =   2Na(+)   +  H2O  ионное  сокращенное

2НСl   +  Са(ОН)2   =  СaCl2   +  2 H2O молекулярное

2Н(+) + 2Сl(-)  +  Са(2+) + 2ОН(-)   =  Сa (2+) + 2Cl(-)  +  2 H2O ионное

             2Н(+)   + 2ОН(-)   =   2H2O  ионное  сокращенное

Примечание!  гидроксид  кальция  взят  в виде  известковой  воды

             2НСl   +   Ca    = СaCl2   +  H2↑   молекулярное

2Н(+) + 2Сl(-)  +  Са(мет)     =  Сa (2+) + 2Cl(-)  +   H2↑  ионное

   2Н(+)   +  Са(мет)     =  Сa (2+)  +   H2↑    ионное  сокращенное

2НСl   +   Ag  ---/>  реакция  не  идет  поскольку  серебро  расположено  в  ряду  напряжений  за водородом  и не вытеснить  водород  из  кислоты-неокислителя.

2Н(+) +  2Сl (-)  +  Ca(2+)  + 2NO3(-) ---/---> реакция  обратима  и не идет до конца,  поскольку  все  исходные  ионы  остаются  в растворе.

2. Напишите уравнение реакций, при которых можно осуществить следующие превращения:

Азот → оксид азота (V) → азотная кислота → нитрат алюминия

N2   +  O2  =  2NO↑        2NO  + O2 = 2NO2↑

4NO2  +  2H2O  +  O2  =  4HNO3

8Al   +  30HNO3   =8 Al(NO3)3  + 3 N2O↑    +  15 H2O

3. Закончите молекулярные уравнения реакций и запишите соответствующие им полные и сокращенные ионные уравнения:

     BaCl2 + 2AgNO3 =   Ba(NO3)2   +  2AgCl↓  

Ba (2+)  + 2Cl(-)  + 2Ag(+) + 2 NO3(-) →  Ba (2+) + 2NO3(-)  +  2AgCl↓

                     Cl(-)  + Ag(+)   =  AgCl↓

2NaOH + H2SO4 =  Na2SO4   + 2H2O

2Na(+)  + 2OH(-) + 2H(+)  + SO4(2-) =  2Na(+) + SO4(2-)   + 2H2O

                  H+   +  OH -   =  H2O

4. Вычислите массу осадка, образовавшегося при взаимодействии 4 г сульфата меди (II) с гидроксидом калия.

Запишем  уравнение  реакции

        4 г

    CuSO4   +  2 KOH   =  Cu(OH)2↓  + K2SO4

 По  условию  задачи  масса  сульфата  меди (II)  вступившей  в реакцию  4 г. Очевидно  масса  гидроксида  калия  достаточна для взаимодействия  с  сульфатом меди

  M(CuSO4) = 160 г/моль.  n(CuSO4) = 4 г : 160 г /моль = 0,025 моль.

  По  уравнению  реакции   n(CuSO4) = n Cu(OH)2

  Молярная  масса  Cu(OH)2  равна  98 г/моль.

 Тогда  масса  осадка  гидроксида меди(II)   составит   98 г/моль х

 0,025  моль = 2,45 г

Прийнято концентрацію (склад) водного розчину виражати в масових

частках або масових відсотках. Наприклад, 10% розчином NaCl називається

такий розчин, в 100 г якого знаходиться 10 г кухонної солі та 90 г води.

Тоді:

2

l

NaCl H O

NaC b m

m m





, (1)

де b - масова частка NaCl у водному розчині солі.

Стан розчину визначається двома термомеханічними параметрами (те-

мпературою і тиском) і його складом, який частіше називається концентраці-

єю.

Як було зазначено раніше, фізична суть процесу випарювання полягає

в перетворенні частини рідини (розчинника) в пару при згущенні розчинів

або в перетворенні всієї рідини в пару, якщо випарюють однокомпонентну

рідину (наприклад, воду). Слід відрізняти випарювання від випаровування.

Випаровування відбувається з поверхні і при будь-якій температурі і тиску,

тоді як випарювання — з усієї маси рідини при температурі, що відповідає

точці кипіння при певному тиску.

З точки зору молекулярно-кінетичної теорії при випарюванні і випаро-

вуванні відбувається видалення частини молекул речовини, що перебувають

у тепловому русі, з простору, який займає рідина. Молекули, які видаляються

з рідини, заповнюють паровий простір і утворюють насичену пару цієї ріди-

ни. Частина цих молекул знову повертається в рідину, а частина випарову-

ється, поповнюючи нестачу у паровому просторі, тобто встановлюється ди-

намічна рівновага, внаслідок чого число молекул над рідиною, а отже і тиск

насиченої пари набуває певної величини при заданій температурі.

Коли температура кипіння змінюється, рівновага порушується, а це

спричиняє відповідні зміни густини і тиску пари. Під час кипіння рідини пара

виділяється не лише з поверхні, а й з парових бульбашок, що утворюються в

самій рідині, і цей процес стає основним, бо утворені бульбашки є центрами

пароутворення