относительная молекулярная масса вещества равна 32 образец данного вещества содержит 3,01 x 10²³ атомов азота и 6,2 X 10²³ атомов водорода Установите молекулярную формулу вещества
Силу електролітів можна пояснити ступенем іонності зв’язку, що підлягає розриву при дисоціації. Оскільки в солях між іонами металів та кислотних залишків зв’язок іонний, то майже всі солі належать до сильних електролітів. Аналогічний підхід справедливий також і для кислот та основ. Але якщо в основ полярність зв’язку між атомом металу й гідроксильною групою визначається тільки електронегативністю атома металу, то для кислот полярність зв’язку між атомами Оксигену та Гідрогену залежить від якісного й кількісного складу кислотного залишку.
У кислот, до складу яких атоми Оксигену не входять НЕ, сила кислот залежить від розміру атома Е. Чим більший радіус атома, тим більша довжина зв’язку Н-Е, а отже, тим простіше його розірвати й тим більшою є сила кислоти. Таким чином, у ряді галогеноводневих кислот зі збільшенням порядкового номера галогену сила кислоти збільшується: плавикова кислота є слабкою, а йодоводнева кислота — сильною, тобто сила кислот змінюється в ряді: HF < НСl < НВr < НІ.
Na2SO4 + BaCl2 = BaSO4 + 2NaCl
2Na(+) + SO4(2-) + Ba(2+) + 2Cl(-) = BaSO4 + 2Na(+) + 2Cl(-)
Ba(2+) + SO4(2-) = BaSO4
Выпадет белый, нерастворимый в кислотах осадок.
Для карбоната:
Na2CO3 + 2HCl = 2NaCl + H2O + CO2
2Na(+) + CO3(2-) + 2H(+) + 2Cl(-) = 2Na(+) + 2Cl(-) + H2O + CO2
2H(+) + CO3(2-) = H2O + CO2
Сможем наблюдать бурное выделение углекислого газа.
Для хлорида:
NaCl + AgNO3 = NaNO3 + AgCl
Na(+) + Cl(-) + Ag(+) + NO3(-) = Na(+) + NO3(-) + Ag(+) + Cl(-)
Ag(+) + Cl(-) = AgCl
Увидем белый творожистый осадок.
Силу електролітів можна пояснити ступенем іонності зв’язку, що підлягає розриву при дисоціації. Оскільки в солях між іонами металів та кислотних залишків зв’язок іонний, то майже всі солі належать до сильних електролітів. Аналогічний підхід справедливий також і для кислот та основ. Але якщо в основ полярність зв’язку між атомом металу й гідроксильною групою визначається тільки електронегативністю атома металу, то для кислот полярність зв’язку між атомами Оксигену та Гідрогену залежить від якісного й кількісного складу кислотного залишку.
У кислот, до складу яких атоми Оксигену не входять НЕ, сила кислот залежить від розміру атома Е. Чим більший радіус атома, тим більша довжина зв’язку Н-Е, а отже, тим простіше його розірвати й тим більшою є сила кислоти. Таким чином, у ряді галогеноводневих кислот зі збільшенням порядкового номера галогену сила кислоти збільшується: плавикова кислота є слабкою, а йодоводнева кислота — сильною, тобто сила кислот змінюється в ряді: HF < НСl < НВr < НІ.