При обработке избытка алюминия соляной кислотой масса которого 219 г выделился водород объемом 3.36(н.у) вычислите массовую долю хлороводорода в соляной кислоте даю сотку
Порівняно з іншими продуктами жири мають найвищу калорійність і є основним джерелом енергії. Енергетичні витрати людини забезпечуються за рахунок жирів приблизно на 33 %. Разом з тим, жири виконують інші функції - беруть участь в пластичних процесах організму людина, а також захищають його від впливу зовнішніх факторів, є біологічно цінними продуктами харчування.
Недостатнє надходження жиру в організм людини призводить до порушення центральної нервової системи, послаблення імунологічних механізмів, змін шкіряного покриття, нирок, зору, скороченню тривалості життя.
Водночас надлишкова кількість жиру в раціоні харчування призводить до ожиріння, атеросклерозу, жовчно-камяного та інших захворювань.
Окремі види жирів необхідно споживати відповідно до теорії збалансованого раціонального харчування у певному співвідношенні, бо вони в процесі біологічних перетворень в організмі виявляють взаємний вплив на оптимальність їх дії і засвоюваність. Середня потреба дорослої людини в жирах 90 г на добу із них:
" рослинної олії 25-30 г;
" вершкового масла 20-25 г;
" маргарину, кулінарних жирів 40-50 г.
Жир - це ефір-гліцерид, що скларається з гліцерину 10-16 % і жирних кислот 84-90%. В натуральних жирах, вилучених з олійних культур і сала-сирцю, містяться:
" гліцериди і супутні речовини 0,5-3,5 %;
" фосфоліпіди;
" стеріни;
" воски;
" глікозиди;
" білкові;
" барвні речовини;
" вітаміни.
Гліцерин не впливає на відємні властивості гліцеридів. Різноманітність фізико-хімічних властивостей жирів обумовлені жирними кислотами, які входять в склад гліцеридів, їх якісним складом, розміщенням в молекулі гліцеридів.
Властивості жирних кислот впливають на властивості жирів в цілому, а також на процеси, які протікають в них при зберіганні і переробці.
Із жирів виділено і вивчено понад 100 кислот. Однак найбільшпоширені з них біля 30 жирних кислот. Такі як насичені високомолекулярні жирні кислоти:
" масляна;
" капронова;
" каприлова;
" капринова
і ненасичені :
" олеїнова;
" лінолева;
" ліноленова;
" арахідонова.
Низькомолекулярні насичені кислоти - рідкі або легкорухомі при кімнатній температурі, леткі, мають специфічний запах.
Високомолекулярні насичені кислоти мають тверду консистенцію, не леткі і не мають запаху.
Ненасичені жирні кислоти рідкі і мають різну ступінь ненасиченості або кількість подвійних зв'язків між атомами вуглецю:
" олеїнова-один подвійний зв'язок;
" лінолева-два;
" ліноленова-три;
" арахідонова-чотири;
" круаанодонова-п'ять.
Кожна з цих кислот має різну здатність приєднувати кисень повіртя або окислюватись. Чим більше міститься в жирах ненасичених кислот, тим жир швидше окислюється, гіркне, осалюється.
Кожний вид жиру має гліцериди, до складу яких входять певні жирні кислоти у більш-менш постійній кількості. Тому різні види олії, тваринних топлених жирів мають постійні, притаманні тільки їм, фізико-хімічні, органолептичні властивості, біологічну цінність і засвоюваність.
Ненасичені жирні кислоти лінолева, ліноленова, арахідонова вважаються незамінними біологічно цінними, особливо лінолева.
Вони позитивно впливають на обмін вітамінів груп В, С , Р ,ДР і холестерину в організмі людини. Найбільшу вітамінну активність має арахідонова кислота.
Хімічний склад рослинних олій.
Олії, порівняно з тваринними топленими жирами, вважаються біологічно цінними і краще засвоюються, в них більше рідких ненасичених, в тому числі незамінних біологічно цінних жирних кислот. Найбільш лінолевої і ліноленової кислот у соєвій олії 61,2 %, менше їх у соняшниковій 59,8 %, кукурудзяній 57,6 %, арахісовій 33,3 % оліях. Найбільш поширені види олії соняшникова, яка в своєму складі містить до 50 % жиру.
1) Ca(OH)2 + CO2 -> CaCO3 + H2O
Ca(OH)2 + 2HNO3 -> Ca(NO3)2 + 2H2O
Ca(OH)2 + H2SO4 -> CaSO4 + 2H2O
Ca(OH)2 + 2HCl -> CaCl2 + 2H2O
2Ca(OH)2 + 4NO2 + O2 -> 2Ca(NO3)2 + 2H2O
2) Al2O3 + 3H2SO4 -> Al2(SO4)3 + 3H2O
Al2O3 + 6HCl -> 2AlCl3 + 3H2O
Al2O3 + 6HNo3 -> 2Al(No3)3 + 3H2O
Al2O3 + P2O5 -> 2AlPO4
4Al2O3 + 3O2 -> 2Al2O3
3) BaO + H2O -> Ba(OH)2
3BaO+2H3PO4 -> Ba3(PO4)2+3H2O
BaO + H2SO4 -> BaSO4 + H2O
2BaO + O2 -> 2BaO2 (над стрелочкой поставь t |температура| )
BaO + H2O -> Ba(OH)2
Порівняно з іншими продуктами жири мають найвищу калорійність і є основним джерелом енергії. Енергетичні витрати людини забезпечуються за рахунок жирів приблизно на 33 %. Разом з тим, жири виконують інші функції - беруть участь в пластичних процесах організму людина, а також захищають його від впливу зовнішніх факторів, є біологічно цінними продуктами харчування.
Недостатнє надходження жиру в організм людини призводить до порушення центральної нервової системи, послаблення імунологічних механізмів, змін шкіряного покриття, нирок, зору, скороченню тривалості життя.
Водночас надлишкова кількість жиру в раціоні харчування призводить до ожиріння, атеросклерозу, жовчно-камяного та інших захворювань.
Окремі види жирів необхідно споживати відповідно до теорії збалансованого раціонального харчування у певному співвідношенні, бо вони в процесі біологічних перетворень в організмі виявляють взаємний вплив на оптимальність їх дії і засвоюваність. Середня потреба дорослої людини в жирах 90 г на добу із них:
" рослинної олії 25-30 г;
" вершкового масла 20-25 г;
" маргарину, кулінарних жирів 40-50 г.
Жир - це ефір-гліцерид, що скларається з гліцерину 10-16 % і жирних кислот 84-90%. В натуральних жирах, вилучених з олійних культур і сала-сирцю, містяться:
" гліцериди і супутні речовини 0,5-3,5 %;
" фосфоліпіди;
" стеріни;
" воски;
" глікозиди;
" білкові;
" барвні речовини;
" вітаміни.
Гліцерин не впливає на відємні властивості гліцеридів. Різноманітність фізико-хімічних властивостей жирів обумовлені жирними кислотами, які входять в склад гліцеридів, їх якісним складом, розміщенням в молекулі гліцеридів.
Властивості жирних кислот впливають на властивості жирів в цілому, а також на процеси, які протікають в них при зберіганні і переробці.
Із жирів виділено і вивчено понад 100 кислот. Однак найбільшпоширені з них біля 30 жирних кислот. Такі як насичені високомолекулярні жирні кислоти:
" масляна;
" капронова;
" каприлова;
" капринова
і ненасичені :
" олеїнова;
" лінолева;
" ліноленова;
" арахідонова.
Низькомолекулярні насичені кислоти - рідкі або легкорухомі при кімнатній температурі, леткі, мають специфічний запах.
Високомолекулярні насичені кислоти мають тверду консистенцію, не леткі і не мають запаху.
Ненасичені жирні кислоти рідкі і мають різну ступінь ненасиченості або кількість подвійних зв'язків між атомами вуглецю:
" олеїнова-один подвійний зв'язок;
" лінолева-два;
" ліноленова-три;
" арахідонова-чотири;
" круаанодонова-п'ять.
Кожна з цих кислот має різну здатність приєднувати кисень повіртя або окислюватись. Чим більше міститься в жирах ненасичених кислот, тим жир швидше окислюється, гіркне, осалюється.
Кожний вид жиру має гліцериди, до складу яких входять певні жирні кислоти у більш-менш постійній кількості. Тому різні види олії, тваринних топлених жирів мають постійні, притаманні тільки їм, фізико-хімічні, органолептичні властивості, біологічну цінність і засвоюваність.
Ненасичені жирні кислоти лінолева, ліноленова, арахідонова вважаються незамінними біологічно цінними, особливо лінолева.
Вони позитивно впливають на обмін вітамінів груп В, С , Р ,ДР і холестерину в організмі людини. Найбільшу вітамінну активність має арахідонова кислота.
Хімічний склад рослинних олій.
Олії, порівняно з тваринними топленими жирами, вважаються біологічно цінними і краще засвоюються, в них більше рідких ненасичених, в тому числі незамінних біологічно цінних жирних кислот. Найбільш лінолевої і ліноленової кислот у соєвій олії 61,2 %, менше їх у соняшниковій 59,8 %, кукурудзяній 57,6 %, арахісовій 33,3 % оліях. Найбільш поширені види олії соняшникова, яка в своєму складі містить до 50 % жиру.
Із жирних кислот переважають:
" пальмітинова;
" олеїнова;
" лінолева;
" ліноленова.