По-перше, до ендотермічним реакцій відносять реакції електролізу, а це одна з найважливіших реакцій в сучасній промисловості, за електролізу отримують безліч металів (алюміній наприклад), хлор, водень, електролізом наносять металеві покриття, використовують для очищення стічних вод. у металургії дуже важливу роль відіграють ендотермічні реакції, адже до них відносяться і реакції відновлення металів з їх оксидів. реакції електролітичної дисоціації теж ендотермічні (наприклад, розчинення солей. можна переконатися, розчинивши соду у воді, розчин стане холодним), реакції іонізації теж ендотермічні, їх використовують, наприклад в тваринництві для отримання оптимальних умов для виводимість курчат. фотосинтез, до слова, теж ендотермічна реакція, її значення важко переоцінити, це енергетична основа всього живого на землі (крім деяких бактерій).
Вам нужно вспомнить аж одну формулу. Количества вещества. n=m/M Сразу заметим, что по уравнению реакции количества веществ угля и углекислого газа равны: C + O2 --> CO2 (1:1) Значит, выразим их массу. Она в обоих случаях будет выражаться как: m=n*M Поскольку количество вещества у них одинаковое, то остается обратить внимание на молярную массу. Она явно больше у углекислого газа (44), поэтому делаем вывод, что масса полученного углекислого газа в любом случае больше массы затраченного угля. Сколько бы его не взяли: 10, 20, 30, 100 кг.
n=m/M
Сразу заметим, что по уравнению реакции количества веществ угля и углекислого газа равны:
C + O2 --> CO2 (1:1)
Значит, выразим их массу. Она в обоих случаях будет выражаться как:
m=n*M
Поскольку количество вещества у них одинаковое, то остается обратить внимание на молярную массу. Она явно больше у углекислого газа (44), поэтому делаем вывод, что масса полученного углекислого газа в любом случае больше массы затраченного угля. Сколько бы его не взяли: 10, 20, 30, 100 кг.