понимается обширное пространство, ограниченное на юге Арало-Балхашской низменностью до пустыни Бетпак дала, на севере — Западно-Сибирской низменностью, на западе — прикаспийской равниной и тургайской впадиной, а на востоке — долиной Иртыша, сообщает Резонанс.kz Это земля гор, сопок, холмов, место плодородных степей, поражающая сознание человека своим бескрайним простором и красотой… Историк Утемиш хаджи в своем трактате «Табакат-и Насири» пишет: «Когда он (Джучи — старший сын Чингисхана, хан Золотой орды) увидел Кыпчакскую землю-Сарыарку, то он нашел, что во всем мире не может быть земли приятнее этой, воздуха лучше этого, воды слаще этой, лугов и пастбищ обширнее этих…» На фоне степей и холмов возвышаются величественные горные системы — известные Каркаралы, Баянтау, Ұлытау, Кент, Кокшетау, Ерементау, Шынгыстау, Табагатай, Алтай и другие, издревле воспетые народными акынами и являющиеся родиной для каждого казаха. По территории Сарыарки протекает множество больших и малых рек, одни из них текут на юг, в Арало-Балхашский бассейн, другие, — на север, в бассейн Иртыша. Самыми крупными из них являются реки Иртыш, Есиль, Тобол, Нура, Сарысу…
Любое использование материалов допускается только при наличии гиперссылки на ИА Кокшетау Азия в первом абзаце. При цитировании информации гиперссылка на ИА Кокшетау Азия обязательна.
Важливою складовою українського народознавства є наука про народну творчість — фольклористика. Незважаючи на поважний вік, що обіймає понад два століття, вона все ще перебуває у пошуку оптимального наукового трактування багатьох питань, пов'язаних зі становленням та еволюцією предмета, його взаємин із історією, етнографією, літературою тощо. Та й головна справа в тім, що таке явище, як фольклор, не було незмінним за всіх часів.
Відомо, що фольклор виник разом із мовою. Саме у процесі продуктивного розвитку мови і викристалізовувався фольклор. Цей процес тривав так довго, як довго існує мова. Скільки саме — відповісти важко, але минуло багато й багато тисячоліть, перш ніж народи почали користуватися такою звичною і на перший погляд простою первинною комунікативною системою, як мова. Якщо період становлення і розвитку писемності становить 4—5 тисячоліть (у східних слов'ян — тисячоліття), то усна творчість перевищує цей період у 50—60 разів, а деякі дослідники впевнені, що у сто разів. Що стосується східних слов'ян, то тут всяка цифра буде гіпотетичною, оскільки історики не дали нам цілісної концепції у цьому плані. Зрозуміло, що багато чого здатний прояснювати сам фольклор, у якому можна знайти рудименти матріархату та родового суспільства, однак цей аспект фольклористичних студій розроблений ще недостатньо.
понимается обширное пространство, ограниченное на юге Арало-Балхашской низменностью до пустыни Бетпак дала, на севере — Западно-Сибирской низменностью, на западе — прикаспийской равниной и тургайской впадиной, а на востоке — долиной Иртыша, сообщает Резонанс.kz Это земля гор, сопок, холмов, место плодородных степей, поражающая сознание человека своим бескрайним простором и красотой… Историк Утемиш хаджи в своем трактате «Табакат-и Насири» пишет: «Когда он (Джучи — старший сын Чингисхана, хан Золотой орды) увидел Кыпчакскую землю-Сарыарку, то он нашел, что во всем мире не может быть земли приятнее этой, воздуха лучше этого, воды слаще этой, лугов и пастбищ обширнее этих…» На фоне степей и холмов возвышаются величественные горные системы — известные Каркаралы, Баянтау, Ұлытау, Кент, Кокшетау, Ерементау, Шынгыстау, Табагатай, Алтай и другие, издревле воспетые народными акынами и являющиеся родиной для каждого казаха. По территории Сарыарки протекает множество больших и малых рек, одни из них текут на юг, в Арало-Балхашский бассейн, другие, — на север, в бассейн Иртыша. Самыми крупными из них являются реки Иртыш, Есиль, Тобол, Нура, Сарысу…
Источник: https://kokshetau.asia/interesnoe-mobile/16365-saryarka-sakralnoe-mesto-v-soznanii-kazakhov
Любое использование материалов допускается только при наличии гиперссылки на ИА Кокшетау Азия в первом абзаце. При цитировании информации гиперссылка на ИА Кокшетау Азия обязательна.
Важливою складовою українського народознавства є наука про народну творчість — фольклористика. Незважаючи на поважний вік, що обіймає понад два століття, вона все ще перебуває у пошуку оптимального наукового трактування багатьох питань, пов'язаних зі становленням та еволюцією предмета, його взаємин із історією, етнографією, літературою тощо. Та й головна справа в тім, що таке явище, як фольклор, не було незмінним за всіх часів.
Відомо, що фольклор виник разом із мовою. Саме у процесі продуктивного розвитку мови і викристалізовувався фольклор. Цей процес тривав так довго, як довго існує мова. Скільки саме — відповісти важко, але минуло багато й багато тисячоліть, перш ніж народи почали користуватися такою звичною і на перший погляд простою первинною комунікативною системою, як мова. Якщо період становлення і розвитку писемності становить 4—5 тисячоліть (у східних слов'ян — тисячоліття), то усна творчість перевищує цей період у 50—60 разів, а деякі дослідники впевнені, що у сто разів. Що стосується східних слов'ян, то тут всяка цифра буде гіпотетичною, оскільки історики не дали нам цілісної концепції у цьому плані. Зрозуміло, що багато чого здатний прояснювати сам фольклор, у якому можна знайти рудименти матріархату та родового суспільства, однак цей аспект фольклористичних студій розроблений ще недостатньо.
У
О