с заданием!
На практической работе Сергей приготовил насыщенный раствор, в котором при комнатной температуре максимально растворился сульфат натрия в воде, объемом 2 мл. Света отлила немного такого раствора, нагрела его, и добавляла туда понемногу еще сульфат натрия. Затем раствор охладился до комнатной температуры. Какой раствор хотела получить Света? Что может произойти в её пробирке?
Утворюються вуглеводи в зелених частинах рослин з участю хлорофілу з вуглекислоти повітря і води ґрунту під дією сонячної енергії. Тому джерелом надходження вуглеводів в організм є продукти рослинного походження.
Білок або протеїн - є головним фактором живої природи. Він входить до елементів клітини: ядра, цитоплазми і є обов'язковою складовою їжі людини, бо білок в організмі синтезується тільки з білків, що надходять ззовні. Без обміну білків неможливе життя, ріст і розвиток будь-якого організму. Білки — основний будівельний матеріал клітин, ферментів, гормонів, імунних тіл. Вони беруть участь у транспорті кисню, в обміні вітамінів, мінеральних речовин, жирів, вуглеводів, є енергетичним матеріалом. Добова потреба людини в білках — 80 — 100 г, половину з яких повинні складати тваринні білки.
Жири за хімічною природою є сполуками трьохатомного спирту гліцерину і жирних кислот. За хімічною класифікацією їх називають гліцеридами або ефірами. Харчова цінність, фізико-хімічні, органолептичні властивості жирів залежать від кількісного співвідношення і властивостей жирних кислот. За певних умов жир розкладається на гліцерин і жирні кислоти.
Из бензола можно в три стадии получить пикриновую кислоту (2,4,6-тринитрофенол). При реакции бензола с хлором в присутствии хлорида железа образуется хлорбензол.
При действии на хлорбензол щелочи при высокой температуре происходит замещение атома хлора на гидроксильную группу и получается фенол.
При реакции фенола со смесью азотной и серной кислот образуется пикриновая кислота (2,4,6-тринитрофенол).
Значит, процесс проводится в несколько стадий :
1. Хлорирование бензола до монохлорбензола:
C6H6 + Cl2 = C6H5Cl + HCl
2. Нитрования монохлорбензола до динитрохлорбензола смесью серной и азотной кислот:
C6H5Cl + 2HNO3 = C6H3(NO2)2Cl +2H2O
3. Обработка динитрохлорбензола каустической содой (гидроокисью натрия) с получением динитрофенолята натрия:
C6H3(NO2)2Cl + 2NaOH = C6H3(NO2)2ONa + NaCl + H2O
4. Омыление динитрофенолята натрия серной кислотой с получением динитрофенола:
2 C6H3(NO2)2ONa + H2SO4 = 2 C6H3(NO2)2OH + Na2SO4
5. Получение тринитрофенола (пикриновая кислота) обработкой смесью серной и азотной кислот:
C6H3(NO2)2OH + HNO3 = C6H3(NO2)3OH + H2O