Фрідріх Рохлєдер (1819-1874) – докт. медицини, перший проф. хімії у Технічній академії, відомий австрійський вчений, один із засновників фітохімії і структурної хімії. Народився в сім’ї аптекаря у Відні. З 1836 р. студіював медицину у Віденському університеті, де і залишився працювати після завершення навчання. Тут уже в 23-річному віці отримав докторський ступінь. Пізніше стажувався у Юстуса фон Лібіха в Ґессені, розвиваючи його ідеї застосування хімії у фізіології та сільському господарстві, захоплювався біологією. У 1845 р. Ф. Рохлєдер на за намісника Галичини графа Ф. Стадіона очолив кафедру хімії у Львові. Тут облаштував хімічну лабораторію, зібрав колекцію мінералів. Викладав загальну хімію і застосування хімії у тих галузях хімічної промисловості, які були розвинуті у Галичині.
Досліджував властивості рослинних речовин, опублікував статтю “Питання фітохімії (Beiträge zur Phytochemie)” у Відні в 1847 р., а наступного року у віці 29 років став членом Віденської академії наук.
У 1848 р. був учасником революційних подій у Львові, очолював загін студентів академії, які вступили в Народну гвардію. Після пожежі в академії перейшов працювати у Празький, а потім Віденський університет, де, працюючи професором, виявив натуральні барвники (алізарин, пурпурин, лакмус, кверцитрин), став одним із засновників концепції гомології та ненасичених сполук.
Фрідріх Рохлєдер (1819-1874) – докт. медицини, перший проф. хімії у Технічній академії, відомий австрійський вчений, один із засновників фітохімії і структурної хімії. Народився в сім’ї аптекаря у Відні. З 1836 р. студіював медицину у Віденському університеті, де і залишився працювати після завершення навчання. Тут уже в 23-річному віці отримав докторський ступінь. Пізніше стажувався у Юстуса фон Лібіха в Ґессені, розвиваючи його ідеї застосування хімії у фізіології та сільському господарстві, захоплювався біологією. У 1845 р. Ф. Рохлєдер на за намісника Галичини графа Ф. Стадіона очолив кафедру хімії у Львові. Тут облаштував хімічну лабораторію, зібрав колекцію мінералів. Викладав загальну хімію і застосування хімії у тих галузях хімічної промисловості, які були розвинуті у Галичині.
Досліджував властивості рослинних речовин, опублікував статтю “Питання фітохімії (Beiträge zur Phytochemie)” у Відні в 1847 р., а наступного року у віці 29 років став членом Віденської академії наук.
У 1848 р. був учасником революційних подій у Львові, очолював загін студентів академії, які вступили в Народну гвардію. Після пожежі в академії перейшов працювати у Празький, а потім Віденський університет, де, працюючи професором, виявив натуральні барвники (алізарин, пурпурин, лакмус, кверцитрин), став одним із засновників концепції гомології та ненасичених сполук.
Р. Ґюнсберґ – перший професор
Объяснение:Возможные изомеры:
1) положение группы ОН
CH3-CH2-CH2-CH2-CH2OH - пентанол-1 (пентан1-ол)
CH3-CH-CH2-CH2-CH3 - пентанол-2 (пентан2-ол
|
OH
CH3-CH2-CH-CH2-CH3 - пентанол-3 (пентан3-ол)
|
OH
2) изомерия углеродного скелета:
CH3-CH2-CH2-CH-CH2OH - 2-метилбутанол-1 (2-метилбутан1-ол)
|
CH3
CH3-CH2-CH-CH2-CH2OH - 3-метилбутанол-1 (3-метилбутан1-ол)
|
CH3
CH3
|
CH3-C-CH2OH - 2,2-диметилбутанол-1 (2,2-диметилбутан1-ол)
|
CH3
3) обе изомерии одновременно:
ОН
|
CH3-CH-CH-CH3 - 3-метилбутанол-2 (3-метилбутан2-ол)
|
CH3
2. Простые эфиры. их изомеры::
1) количество атомов углерода по обе стороны от -О- :
CH3-CH2-CH2-CH2-O-CH3 бутилметиловый эфир (1-бутоксиметан)
CH3-CH2-CH2-O-CH2-CH3 пропилэтиловый эфир (1-пропоксиэтан)
2)разветвленность углеродного скелета:
CH3-CH2-O-CH2-CH3 изопропилэтиловый эфир (2-пропоксиметан)
|
CH3
Есть еще изомеры, но они строятся аналогично представленным