Запалимо свічку ігаємо, що полум’я неоднорідне, має три зони: нижню, середню та верхню. У нижній, темній, частині полум’я температура невисока. Через нестачу повітря горіння тут майже не відбувається. Парафін, з якого виготовлено свічку, спочатку плавиться, а потім перетворюється на газоподібні горючі речовини. У середній частині полум’я температура вища. Тут частина речовин згоряє, а решта перетворюється на горючі гази і часточки сажі, які розжарюються і світяться. Тому ця частина полум’я найяскравіша. Якщо помістити у середню частину полум’я порцелянові чашку або шпатель, то будемо ігати на поверхні чашки або шпателя утворення чорного нальоту - часточки сажі. Верхня частина полум’я має найвищу температуру. У ній усі речовини згоряють повністю; при цьому утворюються вуглекислий газ і водяна пара. Висновок. Під час проведення хімічних дослідів нагрівати речовини потрібно у верхній частині полум’я, де температура найвища.
У нижній, темній, частині полум’я температура невисока. Через нестачу повітря горіння тут майже не відбувається. Парафін, з якого виготовлено свічку, спочатку плавиться, а потім перетворюється на газоподібні горючі речовини.
У середній частині полум’я температура вища. Тут частина речовин згоряє, а решта перетворюється на горючі гази і часточки сажі, які розжарюються і світяться. Тому ця частина полум’я найяскравіша. Якщо помістити у середню частину полум’я порцелянові чашку або шпатель, то будемо ігати на поверхні чашки або шпателя утворення чорного нальоту - часточки сажі.
Верхня частина полум’я має найвищу температуру. У ній усі речовини згоряють повністю; при цьому утворюються вуглекислий газ і водяна пара.
Висновок. Під час проведення хімічних дослідів нагрівати речовини потрібно у верхній частині полум’я, де температура найвища.
HNO3 + KOH = KNO3 + H2O
M (HNO3) = 63г/моль
М (КОН) = 56г/моль
m кислоты = 4700×4.6%/100%=216,2г
n кислоты = 216,2/63=3,432 моль
m щелочи = 2800×2.2/100=61.6г
n щелочи = 61,6/56 = 1.1 моль
щелочь в недостатке, на ее нейтрализацию пойдет 1.1 моль кислоты.
m кислоты для нейтрализации = 1.1×63=69.3г
m оставшейся кислоты = 216,2-69,3=146.9г
m итогового раствора = 4700+2800=7500г
W% кислоты в итоговом растворе=
= 146.9×100%/7500=1,96%
4.6/1.96=2,35
ответ: в 2,35 раз уменьшилась массовая доля азотной кислоты в полученном растворе по сравнению с исходной.