Установи порядок протекания процессов в ходе химической реакции: а) выделение газа;
б) разрушение исходных веществ до атомов;
в) смешивание реагирующих веществ;
г) соединение атомов в новой комбинации;
д) освещение.
Запиши ответ в виде последовательности букв. Например: абгдв.
ответ: ___
Задача 1. Потрібно приготувати розчин масою 320 г з масовою часткою хлориду калію 3%. Розрахуйте масу КСl і масу води, які необхідні для приготування розчину.
Задача 2. До розчину масою 750 г з масовою часткою солі 25% додали 250 г води. Визначте масову частку солі після розведення.
Задача 3. Обчисліть масу солі та масу води , які необхідні для приготування 250 г розчину з масовою часткою солі 0,15.
Задача 4. Кристалогідрат феруму(ІІІ) нітрату Fe(NO3)3 ∙ 9Н2O масою 60,6 г розчинили у воді масою 250 г. Визначте масову частку нітрату феруму(ІІІ) в добутому розчині.
Задача 5. В лабораторії є розчин з масовою часткою гідроксиду натрію 25 %, густина якого дорівнює 1,27 г /мл. Розрахуйте його об’єм, який потрібно змішати з водою, щоб добути 500 мл розчину з масовою часткою NaOH 8 % (густина 1,09 г /моль).
Задача 6. Яку масу розчину з масовою часткою гідроксиду натрію 4 % потрібно для повної нейтралізації хлоридної кислоти масою 30 г з масовою часткою НСl 5 %?
Задача 7. Визначити масову частку солі, яку добуто під час змішування розчину об'ємом 40 мл з масовою часткою нітратної кислоти 0,2 і густиною 1,12 г/мл з часткою гідроксиду натрію 0,15 і густиною 1,17 г/мл.
Задача 8. Змішали 25 г розчину з масовою часткою калій хлориду 20% і 35 г розчину з масовою часткою калій хлориду 5%. Обчисліть масову частку солі в отриманому розчині.
Задача 9. Визначте кількість речовини барій нітрату , яку необхідно використати для приготування 60 мл розчину солі з масовою часткою речовини 10% і густиною 1, 1 г/мл.
Задача 10. До 60 г розчину цинк сульфату з масовою часткою солі 8 % долили розчин цієї ж солі об’ємом 300 мл з масовою часткою речовини 20 % і густиною 1, 05 г/мл . Визначте масову частку солі в одержаному розчині.
Объяснение:
Открытие новых химических элементов. Для развития теоретической химии этого периода исходным и основополагающим было создание Д. И. Менделеевым его периодической системы. Во-первых, пустые клетки таблицы Д. И. Менделеева (в 1871 г. было известно только 63 элемента) заполнились в результате открытий ученых различных стран, причем блестяще подтверждались предположения Менделеева о свойствах некоторых из этих неизвестных тогда элементов. До 1917 г. таблица пополнилась многими вновь открытыми элементами. Во-вторых, развитие теории строения атома по-новому объяснить физический смысл периодической системы элементов. Выяснилось, что и порядковый номер элемента, и его атомный вес являются характеристиками строения атома данного вещества. За это открытие в 1910 г. он был удостоен Нобелевской премии
Подробнее – на Otvet.Ws – https://otvet.ws/questions/7052708-chomu-periodichnii-zakon-spriyav-vidkrittyu-novih-himichnih.html