Важливою складовою українського народознавства є наука про народну творчість — фольклористика. Незважаючи на поважний вік, що обіймає понад два століття, вона все ще перебуває у пошуку оптимального наукового трактування багатьох питань, пов'язаних зі становленням та еволюцією предмета, його взаємин із історією, етнографією, літературою тощо. Та й головна справа в тім, що таке явище, як фольклор, не було незмінним за всіх часів.
Відомо, що фольклор виник разом із мовою. Саме у процесі продуктивного розвитку мови і викристалізовувався фольклор. Цей процес тривав так довго, як довго існує мова. Скільки саме — відповісти важко, але минуло багато й багато тисячоліть, перш ніж народи почали користуватися такою звичною і на перший погляд простою первинною комунікативною системою, як мова. Якщо період становлення і розвитку писемності становить 4—5 тисячоліть (у східних слов'ян — тисячоліття), то усна творчість перевищує цей період у 50—60 разів, а деякі дослідники впевнені, що у сто разів. Що стосується східних слов'ян, то тут всяка цифра буде гіпотетичною, оскільки історики не дали нам цілісної концепції у цьому плані. Зрозуміло, що багато чого здатний прояснювати сам фольклор, у якому можна знайти рудименти матріархату та родового суспільства, однак цей аспект фольклористичних студій розроблений ще недостатньо.
Умный любит учиться. (кто? умный - вопрос как к сущ.) Смысл пословицы заключается в том, что глупец не может осознать важность своего обучения, потому и не любит учиться. Также это можно трактовать, как то, что у умному человеку учиться легче, а потому ему нравится.
Трусливый и тени своей боится. (кто? трусливый - вопрос как к сущ.) Смысл пословицы заключается в том, что истинно храбрый человек не испугается ничего, трус же будет бояться любых, даже незначительных мелочей.
Умный надеется на свои дела, а глупый полагается на надежду. (кто? умный; кто? глупый - вопросы как к сущ.) Смысл пословицы заключается в том, что полагаться на удачу и авось бессмысленно и глупо.
Смелый побеждает, а трус погибает. (кто? смелый - вопрос как к сущ.) Смысл пословицы заключается в том, что победит лишь тот, кому хватит смелости чтобы сделать хоть что-то, а трус будет лишь сидеть в стороне и бояться, потому ему и не одержать никогда победу.
Важливою складовою українського народознавства є наука про народну творчість — фольклористика. Незважаючи на поважний вік, що обіймає понад два століття, вона все ще перебуває у пошуку оптимального наукового трактування багатьох питань, пов'язаних зі становленням та еволюцією предмета, його взаємин із історією, етнографією, літературою тощо. Та й головна справа в тім, що таке явище, як фольклор, не було незмінним за всіх часів.
Відомо, що фольклор виник разом із мовою. Саме у процесі продуктивного розвитку мови і викристалізовувався фольклор. Цей процес тривав так довго, як довго існує мова. Скільки саме — відповісти важко, але минуло багато й багато тисячоліть, перш ніж народи почали користуватися такою звичною і на перший погляд простою первинною комунікативною системою, як мова. Якщо період становлення і розвитку писемності становить 4—5 тисячоліть (у східних слов'ян — тисячоліття), то усна творчість перевищує цей період у 50—60 разів, а деякі дослідники впевнені, що у сто разів. Що стосується східних слов'ян, то тут всяка цифра буде гіпотетичною, оскільки історики не дали нам цілісної концепції у цьому плані. Зрозуміло, що багато чого здатний прояснювати сам фольклор, у якому можна знайти рудименти матріархату та родового суспільства, однак цей аспект фольклористичних студій розроблений ще недостатньо.
У
О
Умный любит учиться. (кто? умный - вопрос как к сущ.) Смысл пословицы заключается в том, что глупец не может осознать важность своего обучения, потому и не любит учиться. Также это можно трактовать, как то, что у умному человеку учиться легче, а потому ему нравится.
Трусливый и тени своей боится. (кто? трусливый - вопрос как к сущ.) Смысл пословицы заключается в том, что истинно храбрый человек не испугается ничего, трус же будет бояться любых, даже незначительных мелочей.
Умный надеется на свои дела, а глупый полагается на надежду. (кто? умный; кто? глупый - вопросы как к сущ.) Смысл пословицы заключается в том, что полагаться на удачу и авось бессмысленно и глупо.
Смелый побеждает, а трус погибает. (кто? смелый - вопрос как к сущ.) Смысл пословицы заключается в том, что победит лишь тот, кому хватит смелости чтобы сделать хоть что-то, а трус будет лишь сидеть в стороне и бояться, потому ему и не одержать никогда победу.