Вычислите массу перманганата калия kmno4, которая потребуется для получения 1,5 моль кислорода по реакции разложениясхема реакции: kmno4 → k2mno4 + mno2 + o2
Дана реакція використовується радіоаматорами при травленні друкованих плат, при цьому використовується, зазвичай, теплий розчин суміші кухонної солі з мідним купоросом CuSO4·5H2O. Утворений CuCl розчинний при надлишку в розчині Cl- іонів (розчин при цьому змінює колір з зелено-синього чи синього на жовто-коричневий чи жовтий), тому при розведенні відпрацьованого розчину водою може випадати білий осад CuCl, який у вологому вигляді на повітрі швидко забарвлюється продуктами окиснення в зелений колір. Виділити із суміші кухонної солі з мідним купоросом CuCl2·2H2O можна обмінною кристалізацією:
CuSO4 + 2NaCl → CuCl2 + Na2SO4
В невеликій кількості води при 100 °C розчиняється до насичення по міді (в нерозчиненому залишку залишаються забарвлені вкраплення) стехіометрична суміш солей, розчин зливають і охолоджують приблизно до 30 °C. Розчинність Na2SO4 (безводного в цьому температурному діапазоні) при цьому зростає, при сильнішому охолодженні знову падає. При цьому викристалізується частина CuCl2·2H2O, відпрацьований маточний розчин використовується для насичення по міді наступної порції суміші.
Утворення кольору при розчиненні металевої міді в розчині CuCl2 є досить типовим прикладом того як суміш сполук одного елемента в різних ступенях окиснення набуває кольору невластивого своїм компонентам: розчин CuCl2 зелений або синій в залежності від концентрації, розчин CuCl в розчині хлоридів безбарвний, а їхня суміш може мати колір від жовтого до темно-коричневого.
3. Ну и последняя группа материалов, это диэлектрики, вещества не проводить электрический ток. К таким материалам относят: дерево, бумага, воздух, масло, керамика, стекло, пластмассы, полиэтилен, поливинилхлорид, резина и т. д. Диэлектрики получили широкое применение благодаря своим качествам.
В уравнении реакции каждая химическая формула обозначает индивидуальное (чистое) вещество.
По условию задачи дан известняк массой 500 г, который кроме карбоната кальция содержит ещё и примеси: их массовая доля составляет 20%. Поэтому на долю карбоната кальция в известняке приходятся не все 500 г, а лишь 80% (100% - 20% = 80%) от этой массы. Отсюда масса карбоната кальция в известняке будет равна:
m(CaCO3) = mизв. * w(CaCO3) = 500 г * 0,8 = 400 г
Итак, масса карбоната кальция в указанном известняке составляет 400 г. Эту величину и следует использовать в вычислениях массы негашёной извести по уравнению химической реакции.
Розчин має окиснювальні властивості:
CuCl2 + Cu → 2CuCl
Дана реакція використовується радіоаматорами при травленні друкованих плат, при цьому використовується, зазвичай, теплий розчин суміші кухонної солі з мідним купоросом CuSO4·5H2O. Утворений CuCl розчинний при надлишку в розчині Cl- іонів (розчин при цьому змінює колір з зелено-синього чи синього на жовто-коричневий чи жовтий), тому при розведенні відпрацьованого розчину водою може випадати білий осад CuCl, який у вологому вигляді на повітрі швидко забарвлюється продуктами окиснення в зелений колір. Виділити із суміші кухонної солі з мідним купоросом CuCl2·2H2O можна обмінною кристалізацією:
CuSO4 + 2NaCl → CuCl2 + Na2SO4
В невеликій кількості води при 100 °C розчиняється до насичення по міді (в нерозчиненому залишку залишаються забарвлені вкраплення) стехіометрична суміш солей, розчин зливають і охолоджують приблизно до 30 °C. Розчинність Na2SO4 (безводного в цьому температурному діапазоні) при цьому зростає, при сильнішому охолодженні знову падає. При цьому викристалізується частина CuCl2·2H2O, відпрацьований маточний розчин використовується для насичення по міді наступної порції суміші.
Утворення кольору при розчиненні металевої міді в розчині CuCl2 є досить типовим прикладом того як суміш сполук одного елемента в різних ступенях окиснення набуває кольору невластивого своїм компонентам: розчин CuCl2 зелений або синій в залежності від концентрації, розчин CuCl в розчині хлоридів безбарвний, а їхня суміш може мати колір від жовтого до темно-коричневого.
3. Ну и последняя группа материалов, это диэлектрики, вещества не проводить электрический ток. К таким материалам относят: дерево, бумага, воздух, масло, керамика, стекло, пластмассы, полиэтилен, поливинилхлорид, резина и т. д. Диэлектрики получили широкое применение благодаря своим качествам.
В уравнении реакции каждая химическая формула обозначает индивидуальное (чистое) вещество.
По условию задачи дан известняк массой 500 г, который кроме карбоната кальция содержит ещё и примеси: их массовая доля составляет 20%. Поэтому на долю карбоната кальция в известняке приходятся не все 500 г, а лишь 80% (100% - 20% = 80%) от этой массы. Отсюда масса карбоната кальция в известняке будет равна:
m(CaCO3) = mизв. * w(CaCO3) = 500 г * 0,8 = 400 г
Итак, масса карбоната кальция в указанном известняке составляет 400 г. Эту величину и следует использовать в вычислениях массы негашёной извести по уравнению химической реакции.