Заполните пропуски:

Первой рудой, используемой для извлечения железа в древних плавильных печах, вероятно, была железная руда, смесь сидерита, FeCO_3FeCO3​, с другими горными породами. Сколько железа будет получено из 250 кг железной руды, которая содержит 56% сидерита?

Для вычислений используйте атомные массы из периодической системы с точностью до одного десятичного знака. Дайте вычисленные массы в килограммах с точностью до ближайших целых чисел.

Масса сидерита, содержащая 250 кг железной руды, равна
"пропуск" кг

Масса сидерита равна "пропуск" г/моль

Масса железа, содержащегося в 250 кг железной руды равна "пропуск"кг​

Кристалічний стан властивий твердим речовинам. Характерним є те, що утворені з них тверді тіла зберігають форму й об’єм.

Структурні частинки речовини (молекули, атоми або йони) в кристалічному стані зберігають незмінне положення, їхнє вільне переміщення неможливе, вони лише здійснюють незначні теплові коливання з невеликою амплітудою. Тобто кристалічні тверді речовини мають чіткий порядок розміщення структурних частинок на певних відстанях. Розташовуючись у певному порядку, вони утворюють кристали. На мікроскопічному рівні кристалам притаманний дальній порядок у розташуванні частинок — чітка просторова повторюваність структурних частинок по всьому об’єму. Це означає, що тривимірна періодичність розташування структурних частинок властива всьому об’єму речовини. Таке розміщення структурних частинок у кристалі зображують у вигляді кристалічних ґраток. Тобто, кристалічні ґратки є моделлю кристала. Точки, у яких розміщуються структурні частинки у кристалі, називають вузли ґратки. Розрізняють молекулярні, атомні, металічні і йонні кристалічні ґратки. На малюнку 15, що на с. 39, зображено різні типи кристалічних ґраток речовин і приклади речовин з різними типами кристалічних ґраток.

Як бачимо, у вузлах молекулярних кристалічних ґраток розташовані молекули, атомних — атоми,

Объяснение:

ни в коем случае при разбавлении нельзя добавлять воду в кислоту. Существует строгое правило: лить кислоту в воду! Нарушение этого правила может привести к несчастному случаю. Дело в том, что при приготовлении растворов часто происходит их разогрев. При приготовлении растворов серной кислоты происходит сильный разогрев. В нашем опыте при добавлении небольшого количества концентрированной серной кислоты температура поднимается до 90 градусов! Представьте, что будет, если добавить воду в кислоту. Вода, попав в массу концентрированной кислоты, моментально разогреется до кипения - произойдет выброс кислоты. Особенно опасна кислота для глаз и слизистых оболочек. Поэтому правила техники безопасности при приготовлении растворов – правила сохранения жизни и здоровья. На производстве при составлении растворов мастера надевают резиновые сапоги и перчатки, резиновые фартуки и защитные очки. И всегда кислоту льют в воду, а не наоборот.