Заряд тіла +9,6•10 в -19 степені. якій кількості електронів відповідає цей заряд? під час електризації тіло віддало чи приєднало електрони? відповідь поясніть
Процесс, основанный на многократном повторении актов сорбции и десорбции вещества при перемещении его в потоке подвижной фазы вдоль неподвижного сорбента. Разделение сложных смесейхроматографическим основано на различной сорбируемости компонентов смеси.! Хроматогра́фия (от др.-греч. χρῶμα — цвет) — динамический сорбционный метод разделения и анализа смесейвеществ, а также изучения физико-химических свойств веществ. Основан на распределении веществ между двумяфазами — неподвижной (твердая фаза или жидкость, связанная на инертном носителе) и подвижной (газовая или жидкая фаза, элюент). Название метода связано с первыми экспериментами по хроматографии, в ходе которых разработчик метода Михаил Цвет разделял ярко окрашенные растительные пигменты
ответ:- по-перше, для забезпечення себе їжею використовує продукти рослинного й тваринного походження, які росли на основі використання водних розчинів поживних речовин і споживання нижчих організмів вищими (трапляються випадки, коли рослини споживають вищі організми);
- по-друге, для приготування їжі, використання побутових засобів хімії, ліків, парфумерії, харчової промисловості;
-по-третє, для діяльності різних галузей промисловості (наприклад, текстильна промисловість, металообробна, виробництво синтетичних волокон та інші)
При розчиненні речовин відбувається їх дрібнення або диспергірування.
Дисперсні системи – це системи, які складаються із найдрібніших частинок, що рівномірно розміщені в середовищі, яке може бути газоподібним, рідким або твердим тілом – у вигляді маленьких частинок (кристалів, крапельок або бульбашок). Прикладом дисперсної системи є молоко, в якому крапельки жиру знаходяться в завислому стані у воді, та дим, або пил в атмосфері. Існують різні дисперсні системи, в яких одна речовина (дисперсне середовище) розміщена (дисперирована) в вигляді маленьких частинок другої речовини. Існує наступна класифікація розчинів за агрегатним станом і розмірами частинок
Суспензії – це розчини, в яких частинки твердої речовини рівномірно розподілені між молекулами води. Ці частинки видно неозброєним оком. Прикладом є розчин глини у воді; частинки осідають протягом декількох хвилин.
Емульсії – це розчини, в яких частинки будь-якої рідини рівномірно розподілені між молекулами іншої рідини.
Наприклад, суміш, яку отримали збовтуванням олії у воді або бензину з водою. Відокремлюються ці частинки також протягом декількох хвилин, як і у суспензіях.
Аерозолі – зависі, у яких крапельки рідини рівномірно розподілені між молекулами газоподібної речовини (туман, лак для волосся, балон з отрутохімікатами).
Пил – зависі, у яких частинки твердої речовини рівномірно розподілені в газоподібній речовині (смог).
Піни – зависі, у яких газоподібні речовини рівномірно розподілені в рідкій речовині (взбиті вершки, мильна піна).
Отже, перераховані дисперсні системи складаються із двох компонентів: розчиненої речовини і, в основному, розчинника (води). Перед тим як готувати розчини, потрібно по таблиці розчинності дізнатись, чи розчинна речовина.
Розчини – це однорідні системи двох або кількох компонентів.
Маса розчину складається із суми мас розчинника і розчинених речовин.
Оскільки маса позначається m, то маємо :
m розчину = m розчинника + m розчиненої речовини; (1)
якщо розчинених речовин декілька, то:
m розчину = m розчинника + m1 речовини + … + m n речовини.
Хроматогра́фия (от др.-греч. χρῶμα — цвет) — динамический сорбционный метод разделения и анализа смесейвеществ, а также изучения физико-химических свойств веществ. Основан на распределении веществ между двумяфазами — неподвижной (твердая фаза или жидкость, связанная на инертном носителе) и подвижной (газовая или жидкая фаза, элюент). Название метода связано с первыми экспериментами по хроматографии, в ходе которых разработчик метода Михаил Цвет разделял ярко окрашенные растительные пигменты
ответ:- по-перше, для забезпечення себе їжею використовує продукти рослинного й тваринного походження, які росли на основі використання водних розчинів поживних речовин і споживання нижчих організмів вищими (трапляються випадки, коли рослини споживають вищі організми);
- по-друге, для приготування їжі, використання побутових засобів хімії, ліків, парфумерії, харчової промисловості;
-по-третє, для діяльності різних галузей промисловості (наприклад, текстильна промисловість, металообробна, виробництво синтетичних волокон та інші)
При розчиненні речовин відбувається їх дрібнення або диспергірування.
Дисперсні системи – це системи, які складаються із найдрібніших частинок, що рівномірно розміщені в середовищі, яке може бути газоподібним, рідким або твердим тілом – у вигляді маленьких частинок (кристалів, крапельок або бульбашок). Прикладом дисперсної системи є молоко, в якому крапельки жиру знаходяться в завислому стані у воді, та дим, або пил в атмосфері. Існують різні дисперсні системи, в яких одна речовина (дисперсне середовище) розміщена (дисперирована) в вигляді маленьких частинок другої речовини. Існує наступна класифікація розчинів за агрегатним станом і розмірами частинок
Суспензії – це розчини, в яких частинки твердої речовини рівномірно розподілені між молекулами води. Ці частинки видно неозброєним оком. Прикладом є розчин глини у воді; частинки осідають протягом декількох хвилин.
Емульсії – це розчини, в яких частинки будь-якої рідини рівномірно розподілені між молекулами іншої рідини.
Наприклад, суміш, яку отримали збовтуванням олії у воді або бензину з водою. Відокремлюються ці частинки також протягом декількох хвилин, як і у суспензіях.
Аерозолі – зависі, у яких крапельки рідини рівномірно розподілені між молекулами газоподібної речовини (туман, лак для волосся, балон з отрутохімікатами).
Пил – зависі, у яких частинки твердої речовини рівномірно розподілені в газоподібній речовині (смог).
Піни – зависі, у яких газоподібні речовини рівномірно розподілені в рідкій речовині (взбиті вершки, мильна піна).
Отже, перераховані дисперсні системи складаються із двох компонентів: розчиненої речовини і, в основному, розчинника (води). Перед тим як готувати розчини, потрібно по таблиці розчинності дізнатись, чи розчинна речовина.
Розчини – це однорідні системи двох або кількох компонентів.
Маса розчину складається із суми мас розчинника і розчинених речовин.
Оскільки маса позначається m, то маємо :
m розчину = m розчинника + m розчиненої речовини; (1)
якщо розчинених речовин декілька, то:
m розчину = m розчинника + m1 речовини + … + m n речовини.
Объяснение: вибери найголовніше