Цікава конфігурація проблематики і суті твору. Попри суворі рамки термінів(тріумф - поразка), які лежать на протилежних кінцях загального враження від прочитаного, - можна спробувати розділити все на чорне і біле, залишивши осторонь найбільш цікаву частину - сіру. Напівтони, відтінки, вторинні ноти, якими просякнутий весь твір. Саме ті, які надають йому неповторного аромату. Отже, тріумф : йому все ж вдалося знайти свій філософський камінь, втілити свій талант вповні, створивши ідеальний парфум. Такий, що зводить з розуму і засліплює не одну людину, а цілий натовп. І цю страшну руйнівну силу, яку Гренуй зміг вичавити і відділити із незрозумілих нам простих речей, він сховав в простеньку склянку з-під парфумів. Чудодійна субстанція, аромат декількох крапель якої змушують всіх навкруги обожнювати його до нестями
Це був тріумф, до якого він йшов впродовж всього свого недовгого життя.
Що ж до другої частини питання - трагедійність - вона криється в простих поняттях. Бідолашному хлопцеві не пояснили вчасно різницю між добром та злом. Між "можна" та "заборонено". Для нього відібрати у людини життя значило не більше, ніж вдихнути запах квітки. Абсолютна відсутність розуміння цінності людського життя при абсолютному таланті відчувати це життя на ефірному, тонкому рівні
Звідси беруть коріння його злочини. Символічною є і власна смерть героя. Його вбиває те, заради чого він вбивав інших. Хоча залишається відчуття, що він так і не зрозумів до кінця, що його життєвий кодекс йшов врозріз із загальноприйнятними правилами людського життя
Підсумовуючи, все ж легше говорити про тріумф. Винятковий талант знайшов свій філософський камінь. Трагедія - якби вчасно цей талант направити в потрібному руслі, то все могло б вийти інакше. Без жертв. Хоча...
1) что дает для понимания характера героя 2ая глава? В небольшой 2-й главе-строфе рассказывается о Мцыри: как попал в монастырь, о том, что совершил побег и вскоре был найден умирающим.
2) В центре поэмы – образ юноши, поставленного в необычные условия. Монастырское существование бедно внешними событиями, он не приносит человеку радости, но и не может уничтожить его стремлений и порывов. Автор обращает основное внимание на эти стремления, на внутренний мир героя, а внешние обстоятельства его жизни лишь раскрытию характера. Монолог – исповедь, позволяющая проникнуть в сокровенные мысли и чувства героя. Здесь молодой человек больше говорит об увиденном, а о пережитом можно только догадываться («душу можно ль рассказать?). Слово «исповедь» имеет следующее значение: покаяние в грехах перед священником; откровенное признание в чем–нибудь; сообщение своих мыслей, взглядов.
Цікава конфігурація проблематики і суті твору. Попри суворі рамки термінів(тріумф - поразка), які лежать на протилежних кінцях загального враження від прочитаного, - можна спробувати розділити все на чорне і біле, залишивши осторонь найбільш цікаву частину - сіру. Напівтони, відтінки, вторинні ноти, якими просякнутий весь твір. Саме ті, які надають йому неповторного аромату. Отже, тріумф : йому все ж вдалося знайти свій філософський камінь, втілити свій талант вповні, створивши ідеальний парфум. Такий, що зводить з розуму і засліплює не одну людину, а цілий натовп. І цю страшну руйнівну силу, яку Гренуй зміг вичавити і відділити із незрозумілих нам простих речей, він сховав в простеньку склянку з-під парфумів. Чудодійна субстанція, аромат декількох крапель якої змушують всіх навкруги обожнювати його до нестями
Це був тріумф, до якого він йшов впродовж всього свого недовгого життя.
Що ж до другої частини питання - трагедійність - вона криється в простих поняттях. Бідолашному хлопцеві не пояснили вчасно різницю між добром та злом. Між "можна" та "заборонено". Для нього відібрати у людини життя значило не більше, ніж вдихнути запах квітки. Абсолютна відсутність розуміння цінності людського життя при абсолютному таланті відчувати це життя на ефірному, тонкому рівні
Звідси беруть коріння його злочини. Символічною є і власна смерть героя. Його вбиває те, заради чого він вбивав інших. Хоча залишається відчуття, що він так і не зрозумів до кінця, що його життєвий кодекс йшов врозріз із загальноприйнятними правилами людського життя
Підсумовуючи, все ж легше говорити про тріумф. Винятковий талант знайшов свій філософський камінь. Трагедія - якби вчасно цей талант направити в потрібному руслі, то все могло б вийти інакше. Без жертв. Хоча...
1) что дает для понимания характера героя 2ая глава?
В небольшой 2-й главе-строфе рассказывается о Мцыри: как попал в монастырь, о том, что совершил побег и вскоре был найден умирающим.
2) В центре поэмы – образ юноши, поставленного в необычные условия. Монастырское существование бедно внешними событиями, он не приносит человеку радости, но и не может уничтожить его стремлений и порывов. Автор обращает основное внимание на эти стремления, на внутренний мир героя, а внешние обстоятельства его жизни лишь раскрытию характера. Монолог – исповедь, позволяющая проникнуть в сокровенные мысли и чувства героя. Здесь молодой человек больше говорит об увиденном, а о пережитом можно только догадываться («душу можно ль рассказать?).
Слово «исповедь» имеет следующее значение: покаяние в грехах перед священником; откровенное признание в чем–нибудь; сообщение своих мыслей, взглядов.