1. Джек Лондон письменник: а)американський; б) англійський; в)ірландський.2. Справжнє ім’я Джека Лондона: а)Джек Лернер; б)Джон Гріффіт; в)Джон Джордон.3. Коли герой викинув усе золото, то все ж таки залишив при собі: а) клунок, відерце, шапку; б)укривало, відерце, рушницю;в)ніж, куртку, чоботи.4. «Він і сам злякався цієї загадкової істоти, що стояла прямо й не боялася його. Він стояв, як статуя, поки небезпека минула». Про кого йде мова:а) героя і ведмедя; б)вовка і героя;в)героя і вчених з китобійного судна.5. Чого герой боявся більше , ніж як померти від голоду: а) замерзнути від холоду; б)вкрити своїми кістками землю і мох;в)вмерти наглою смертю до того, як голод вб’є в ньому прагнення жити.6. Під кінець 5-го дня до корабля залишилось ще: а) 5 миль; б)7 миль; в)10 миль.7. Події якого періоду історії Америки описані в оповіданні Д.Лондона «Жага до життя»:а) «золота лихоманка» на Алясці; б)об’єднання всіх штатів Америки в єдину державу; в)вигнання індіанців із їх земель.8. У творі Д. Лондона «Жага до життя» звучить ідея:а) терпіння і труд все перетруть;б)віри в людину;в)боротьби за свободу.9. Які події в житті Д. Лондона стали поштовхом до написання оповідання «Жага до життя»: а) розповіді друзів - золотошукачів; б)повідомлення з газет;в)багатий власний життєвий досвід.10. Про які риси характеру головного героя ми можемо говорити:а) зневіреність, себелюбство, заздрість, упертість;б)сміливість, терпіння, упертість, життєлюбство;в)егоїстичність, упертість, злорадство, заздрість.11. Визначте ідею оповідання «Жага до життя»: а) людина кидає виклик смерті і перемагає її; б)треба жити в гармонії з природою; в)золото дорожче за життя.12. Кульмінація оповідання «Жага до життя»: а) зустріч з ведмедем;б)Білл залишає друга самого серед північної пустелі;в)двобій героя з вовком.

«Городок в табакерке» — образец художественно-познавательной сказки. В ней научный материал подан в занимательной форме. Мальчик Миша получает в подарок от отца музыкальную табакерку. Он поражён её красотой: на крышке ящика изображены ворота, башенка, золотые домики, золотые деревья. Ещё больше его занимает внутреннее устройство чудесной игрушки. У мальчика возникает желание лучше узнать этот мир, и оно исполняется во сне. Путешествуя по сказочному городу, Миша открывает для себя законы перспективы в живописи, музыкальную теорию контрапункта. А главное, когда он просыпается, он понимает, как работает музыкальный ящик.Главный герой произведения — Миша — очень любознательный, вежливый и несколько наивный мальчик. Порой кажется, что он родился только для того, чтобы задавать вопросы и выслушивать ответы.Сказка носит воспитательный  характер. Главная мысль её заключается в том, что всё в мире движется трудом, всё в мире взаимосвязано. А городок в табакерке оказывается своеобразной микромоделью мира.

Мій край — Це унікальне поєднання найкрасивіших, природних ландшафтів і великого міста в оточенні мальовничих селищ і сіл. Часті походи рідними просторами дозволили мені вивчити рослинний світ нескінченних, що йдуть в горизонт, полів і лугів. Квітучі влітку, взимку вони повні снігового чарівності. А весняне пробудження так само прекрасно, як строкаті серпантини осінній листопад .У будь-який час року мій рідний край дарує справжню насолоду для душі і захоплює своєю родючістю. Налитим зерном колосяться хліба, хвилюючись золотими переливами під спекотним небом. Значить, круглий рік ми будемо зі свіжим, запашним хлібом в наших будинках. Розлога баштан гордо випинає руді боки цукрових динь і смугасті каптани стиглих кавунів, між якими сидять кабачки і патисони.Заливні, квітучі луки йдуть у далечінь гладким, смарагдовим покровом соковитої трави, з яскравими вкрапленнями бризок дивовижних, польових квітів. ароматний шлейф яких пливе над мальовничою долиною. Стада Белобока коровушек мирно пасуться під дзижчить симфонію, безперервно пурхають у повітрі, комах.По краю луки шеренгою стоїть березова лісопосадка, біліючи витонченими, стрункими стовбурами з-під звисаючих пасом гнучких гілок. За нею видніється розсип озерець, маленькими, круглими блюдцями розкиданих в низині рівнини. Строгі стебла очерету оточують кожне з них махрово-шоколадними віями, роблячи рівнину схожою на клумбу з «братками».Ближче до села починаються городи, обрамлені живоплотами, на яких сушаться глиняні горщики і самоткане, строкаті килимки. Мальовничі, городні опудала в дірявих, солом’яних капелюхах, з розчепіреними обіймами дерев’яних рук, всупереч своєму призначенню, не лякають, а, навпаки, викликають у птахів цікавість, а у перехожих посмішку.