1 Как называет солдата Твардовский?
2 Откуда были бойцы, принимавшие участие в переправе?
3 Как сам себя характеризует Теркин3
4 Куда собирался Теркин в отпуске?
5 Как обращается Теркин с
гармонью?
6 Какой во задает дед Теркину в главе «Два
солдата»?
7 В какое время суток идет переправа?
8 Откуда родом Теркин?
9 Как характеризуется Твардовский бой в
гл. «Переправа».
Все из поэмы Василий Теркин
ответ:Рассказ Владимира Одоевского "Городок в табакерке" вышел в свет в 1834 году. Табакерка в рассказе служит не для хранения табака, как подумали бы те, кто не был знаком с этим произведением. Писатель рассказал про музыкальную табакерку, которая издавала звуки от соприкосновения внутри между собой металлических деталей.
Кроме этого, табакерка у Одоевского была волшебная, в неё в своём сне попадает герой рассказа - мальчик Миша и знакомится с Мальчиками-колокольчиками, Молоточками, Валиком и Пружинкой и понимает как издаёт звуки эта коробочка.
На крышке музыкальной табакерки
были домики, башенки и ворота, а сделана она была из черепахи.
Объяснение:
Вони ступали , кульгаючи до річки…. Обидва були стомлені й виснажені, з обличчя не сходив вираз тупого терпіння, що його карбують тривалі знегоди». «Вони йшли, нахиливши низько плечі, а ще нижче голову, втупившись очима в землю».
Але шлях додому був тривалий, важкий і небезпечний. Та вони обов’язково його подолають. Двоє чоловіків миля за милею долали безкраю північну пустелю, ворожу і безжалісну до людей…. Портрет головного героя: «Його штани подерлися об гостре каміння , з колін сочилася кров, залишаючи червоні сліди. Тоді він поклав клунок на землю й почав підкрадатись до птахів плазом, як кіт до горобця », «Він з»їв пташенят куріпки жадібно, вкидаючи їх в рот , вони хрупали на зубах, немов яєчні шкаралупи», «Він трясся, наче паралітик» Тільки життя змушує страждати. Померти не боляче. Померти – заснути. Смерть – це значить кінець, спокій. Чому ж тоді йому не хочеться вмирати?
Він розпакував тюк і перш за все порахував, скільки у нього сірників. Їх було шістдесят сім. Щоб не помилитися, він перераховував три рази. Він розділив їх на три купки і кожну загорнув у пергамент; один згорток він поклав в порожній кисет, другий – за підкладку зношеної шапки, а третій – за пазуху. Коли він виконав все це, йому раптом стало страшно; він розгорнув усі три згортки і знову перерахував. Сірників було як і раніше шістдесят сім. Він уже не боровся, як борються люди. Це саме життя в ньому не хотіло гинути і гнало його вперед Навіть вмираючи, він не підкорявся смерті Але як не важко було йому йти, ще важче було переконати себе в тому, що Білл його не кинув, що Білл, звичайно, чекає його біля криївки. Він повинен був так думати, інакше не мало ніякого сенсу боротися далі, – залишалося тільки лягти на землю і померти.