1. Какой момент особенно поразил вас во время чтения этого произведения? Объясните, почему? 2. Опишите родителей Боба. Что стало истинной причиной того, что он совершил «дурацкий поступок» и «безумно загубил свою молодость»?
3. Хотя Боб клялся во время первой бури, что больше не взойдёт на палубу корабля, он всё же не вернулся домой, почему?
4. Объясните морские термины (используйте словарь).
палуба
боцман
капитан
каюта
трюм
Шлюпка
помпа
трап
Штурман
5) Сравните поведение Робинзона Крузо во время первого и второго кораблекрушения. Как изменился герой, что нового появилось в его характере?
Пересказ Корнея Чуковского
Объяснение:
Рубаї́ (перс.: رباعی rubāʿī, "катрен"), у множині — рубаят (rubāʿiyāt رباعیات) — чотиривірш, як правило філософського змісту, за схемою римування: ааба чи (різновид монорими).
Рубаї як викінчений мініатюрний віршовий твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи, — одна з найпопулярніших версифікованих форм у ліричній поезії народів Сходу, сягнула своєї досконалості в тюркомовному (Захіреддін Бабур) та іранському (Омар Хаям) літературному середовищі. Рубаї запозичені з фольклору таджиків і персів (фольклор. назви — дубайті та таране). Літературна тема зазнає у рубаят філософського осмислення, при цьому, як правило, перший бейт(дворядковий вірш) являє собою засновок, а третій рядок — висновок, що підкріплюється афористичним виразом в останньому. Можливе вживання редифа, тобто повторення слова або словосполучення в кінці кожного віршованого рядка після рими. Розквіт рубаят припадає на XI ст. і пов'язаний з творчістю неперевершеного майстра цієї жанрової форми Омара Хаяма:
І юних, і старих — всіх поглинає час, (а)
І невеликий нам дається днів запас. (а)
Ніщо не вічне тут: ми підемо так само, (б)
Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас.
Ленский, который является героем романа Пушкина «Евгений Онегин» − пылкий, даже можно сказать, яростный и влюбленный. Он восторженно относится к жизни. На балу Онегину становится скучно, и поэтому он решает позлить Ленского. Ленский же не понимает шутки Онегина. Его самолюбие задето, потому он видит для себя только один конец:
"Пистолетов пара,
Две пули — больше ничего —
Вдруг разрешат судьбу его. " (с)
Герой же рассказа Толстого «После бала» находится в благостном расположении духа. Любовь его "крылатая", особенная: «Я обнимал в то время весь мир своей любовью» (с). Иван Васильевич любит Вареньку, в его душе нет места подозрениям и сомнениям, в чем он полностью уверен.
В этом различие внутреннего состояния Ленского, влюблённого в Ольгу, и рассказчика, влюблённого в Вареньку.
Объяснение: