1. Когда происходит действие
сказки
Гофмана?
2. Чем интересен этот день?
3. Где происходят события?
4. Кто главные герои сказки?
5. Кто такой Дроссельмейер?
6. Какими талантами он обладал?
7. О каких подарках мечтали дети в канун
Рождества?
8. В чем отличие характеров Мари и Фрица?
9. Как выглядел Щелкунчик?
10.
Почему
Щелкунчик
похож на
Дроссельмейера?
и?
11. Какими чертами обладает Мари?
12. Докажите, что Мари смелая.
13. Во сколько начались чудесные события?
14. Почему именно в это время?
15. Как вы думаете, почему на часах вместо
совы сидит Дроссельмейер?
16. Как вы считаете, Дроссельмейер добрый
или злой герой?
17. Как ведёт себя в бою Щелкунчик?
18. Как он относится к Мари, как её называет?
19. Как отнеслись в семье к рассказу Мари?

Головним персонажам повісті «Дорогою ціною» притаманне прагнення свободи, причому свобода має для них настільки важливе значення, що вони ладні віддати за неї будь-що. Бажання не тільки формальної свободи дій, а й бажання мати свободу вибору, духовну свободу властиве Остапові та Соломії.

Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)

Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.

Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який

відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.

В Послании Восточных патриархов о православной вере о первородном грехе сказано следующее: «А бременем и следствиями падения мы называем не самый грех (как-то: нечестие, богохульство, убийство, ненависть, и все прочее, происходящее от злого человеческого сердца), но удобопреклонность ко греху … Хотя слово “грех” употребляется здесь в переносном смысле и свидетельствует о болезненном состоянии человеческой природы, но не означает какой-либо нашей личной виновности. Мы виновны за свои личные грехи и ту греховную страстность, которая возникает в нас за невоздержание наше»

Объяснение: