1.О чём говорится в "Поучении" Владимира Мономаха, к чему призывает автор? 2.На каком учении основаны наставления князя? Как называется книга, где они сформулированы?
3. Какие мысли из "Поучения" не потеряли своей значимости и в наши дни? Обоснуйте свою точку зрения.
4.Чем произведения древнерусской литературы похожи на фольклорные тексты?
5. Какие стороны человеческой жизни и черты характеров людей раскрылись перед вами, когда вы читали тексты древнерусской литературы?
6. Что объединяет все прочитанные вами произведения древнерусской литературы?
7. Что прославляют авторы древнерусских текстов прочитанных вами?
надо на вопросы ответить.
4 глава.
1. « Прожил так Жилин месяц. Днем ходит по аулу или рукодельничает, а как ночь придет… так он у себя в сарае копает».
2. «Только бы, — думает, — мне место хорошенько узнать, в какую сторону идти.»
3. « Стал Жилин вспоминать, когда он в крепости дома жил, где солнце всходило и где заходило.»
4. «Ну, — думает Жилин, — теперь место знаю; надо бежать».
5. «Ну, — думает Жилин, — нынче бежать надо»
6. « Я знаю дорогу.»
5 глава
7. « Полез Жилин в дыру, раскопал пошире, чтоб и Костылину пролезть».
8. « Жилин по звездам примечает, в какую сторону идти»
9. «Костылин ничего не говорит, идет, покряхтывает.»
10. «Костылин всё отстает и охает. Жилин шикнет-шикнет на него, а сам всё идет.»
11. «…вставай, садись на закорки, снесу, коли уж идти не можешь.»
12. «Измучился Жилин.»
13. «Слышат голоса татарские…»
14. «…схватили их, посвязали, посадили на лошадей, повезли.»
15. «Слышит Жилин, что судят про них, что с ними делать».
16. « Если… мне не пришлют за вас выкуп, я через две недели вас запорю»..
6 глава
17. « Житье им стало совсем дурное.»
18. «Жилин и думает: «не ли Дина?»
19. «Иван! тебя убить хотят».
20. «А коли тебе меня жалко, так ты мне палку длинную принеси»
21. «…глянул кверху — шест длинный в тот край ямы тыкается. «
22. «Ну, Костылин, пойдем, попытаемся последний раз; я тебя подсажу.»
23. «Куда я пойду, когда и поворотиться нет сил?»
24. «Прощай…Динушка. Век тебя помнить буду.»
25. « Идет Жилин, всё тени держится.»
26. «Вгляделся — видит: ружья блестят, казаки, солдаты.»
27. «Узнали его офицеры, повезли в крепость.»
28. «И остался служить на Кавказе.»
За вікном багато снігу і метушні. Люди ідуть, біжать, весь час кудись по спішають. Намагаючись бути в ритмі життя, вони так швидко втрачають ритм серця, закопуючи в собі теплі почуття, і ховаючи себе за теплими шарфами.
Ви колись бачили, дитину яка помирає на очах матері від невиліковної хвороби, ви бачіли стару матір, яка тримається за останню ниточку життя, щоб востаннє побачити свого сина, який обіцяє з'явитись з дня на день, прийти до матері, але час іде і син не поспішає, ви бачили як на руках помирає кохання всього життя. В такі моменти сльози та молитви вже не допомагають, в такі моменти вже не віриться в чудо. Саме тоді і розуміється весь сенс життя людини-найбільшого скарбу який дається кожному. Проте цей скарб у кожного різний, у когось це мильна бульбашка, яка може зникнути у будь-яку мить, у когось міцна фортеця, яку дуже важко розбити, а хтось взагалі не вважає це скарбом і величезним подарунком.
Берегти своє життя-це замало, потрібно вчитись берегти життя інших. кожне життя безцінне і неповторне, його не можна перематати назад, видалити чи повернути коли втратив. Життя-воно одне, таке прекрасне, по своєму дивне, іноді до крику болюче, і до сліз смішне. Жити- замало, потрбіно розуміти, що знаходиться в твоїх руках, радіти кожній секунді, адже для деяких ця секунда може бути останньою. Останнім поглядом, подихом, останньою миттю а потім..а що потім це нам не відомо. Нехай це назавжди залишиться загадкою, яку не захочеться відгадати.
Просто пам'ятаймо! Життя прекрасне-це не банальність! Людське життя найбільший скарб-не затерта фраза! А любов в житті це щастя, і за все це слід боротись!