1.О чём рассказывается в этом тексте? Отметь свой ответ знаком +
1)Для медведей геологи делают припасы
2)В поисках еды медведи натолкнулись на продуктовый склад геологов
3)Экспедиция геологов осталась голодной из-за медведей
4)Пронька проявил храбрость и мужество при встрече с медведями
2.Какие продукты остались у геологов после первой экспедиции?
3.В чём особенность построенного в тайге хранилища?
1)оно построено из дерева
2)оно строится за три дня
3)оно построено на высоких и тонких столбах
4)его издалека заметно
4.Какими словами называет автор помещение, которое построили геологи для
сохранения продуктовых припасов?
5.Почему Пронька не стал стрелять в медведей?
1)они занесены в «Красную книгу»
2)медведи не представляли опасности, т.к были голодны
3)он промахнулся
6.Пронька – весёлый человек. Приведи два примера, подтверждающие это.
1).
2).
7.Для чего Пронька начал кричать, смеяться, звать несуществующих друзей, когда
увидел медведей?
1)чтобы привлечь внимание медведей
2)чтобы его услышали люди, которые находились поблизости
3)чтобы испугать медведей
4)чтобы повеселиться
8.Выпишите предложение, подтверждающее то, что медведи съели не все припасы
9.Восстанови порядок описанных событий. Пункт с цифрой 1 – начало рассказа.
1)Путешествие за припасами
2)Приезд экспедиции через год
3)Конец первой экспедиции
Ще в 14 років виявилася його літературна обдарованість. У 1863 році було надруковано його перший вірш. Незабаром Верлен приєднується до парнасців.
2. Виступи учнів із повідомленням про літературну группу французьких поетів «Парнас»
3. Слово вчителя
Виходять перші збірки поета — «Сатурнічні вірші» та «Галантні святкування» (або «Вишукані свята»), на яких позначився вплив ще одного літературного вчителя Верлена — Ш. Бодлера.
Верлен одружується з Матильдою Моте, підтримує Паризьку комуну. Побоюючись переслідувань, виїжджає з Парижа. У цей час знайомиться з юним поетом Артюром Рембо. Упродовж двох років вони мандрують країнами Європи. Посварившись з Артюром, Верлен вистрілив із пістолета й поранив його. За що отримав два роки ув’язнення. У в’язниці Верлен намагався переосмислити своє життя, очиститися, повернутися до Бога. Але надто сильними
були його негативні пристрасті, щоб утриматися від морального падіння.
Як не дивно, але саме на цей час припадають найвизначніші поетичні досягнення — виходять друком збірки «Романси без слів», «Мудрість», «Давно і нещодавно», серія статей «Прокляті поети» та ін.
Із середини 1880-х років поета переслідують хвороби. Але він створює чимало нових поетичних збірок — «Кохання», «Паралельно», «Присвяти» та ін., автобіографічну прозу, п’єси. Кілька разів він подорожує до Нідерландів та Бельгії з програмою публічних виступів.
У 1896 році поета не стало.
На початку свого творчого шляху поет захоплювався «парнасцями», які пропагували «мистецтво для мистецтва», культ краси та витончену складність вірша. Але поволі вибудовувалася власна, самобутня творча манера. За словами літературознавця Д. Нали-вайка, вона є «…яскравим втіленням поетичного синтезу імпресіонізму та символізму». З одного боку, Верлен прагне виразити миттєві враження, відтворити у нюансах та напівтонах швидкоплинне почуття (імпресіонізм), а з іншого — надає цьому враженню символічних, узагальнених значень, вибудовує систему «відповідностей» між зовнішнім і внутрішнім світами (символізм).
4. Виразне читання поезії П. Верлена «Поетичне мистецтво»
5. Обмін враженнями, евристична бесіда
♦ Яку найпершу вимогу ставить автор до поетичного слова?
♦ Як ставиться автор до чітких, ясних барв, що пропонує?
♦ Що говорить поет про порушення проблем сьогодення, наскільки вони, на його думку, сумісні з поезією?
♦ Як автор ставиться до прийомів риторики, рим, із чим їх порівнює? Знайдіть це у тексті.
♦ Який зміст вкладає, на вашу думку, поет у слово «література»?
♦ Випишіть із вірша поняття, що протиставляються, прокоментуйте їх.
6. Слово вчителя
Вірш П. Верлена «Поетичне мистецтво» став поетичним маніфестом символізму. Написаний 1874 року, а надрукований 1882. «Найперше — музика у слові» — такою є головна теза поета. Поняття музикальності він трактує досить широко. Це подолання
в поезії всього, що заважає ліричному самовираженню: законів логіки, звичайних форм віршування, точності змісту. Поет, за Верленом,— медіум, яким керує інтуїція, а не логіка.
У цьому ж році (1874), крім «Поетичного мистецтва», вийшла збірка П. Верлена «Романси без слів», що складається з трьох розділів: «Забуті арієти», «Бельгійські пейзажі» та «Акварелі».
Серед дев’яти «забутих арієт» (арієта — невелика арія, проста за викладом і пісенним характером мелодія) найвідомішою є поезія «Так тихо серце плаче» (переклад М. Рильського).
7. Виразне читання поезії П. Верлена «Так тихо серце плаче»
8. Обмін враженнями, евристична бесіда
♦ Який настрій навіює ця поезія?
♦ Про що цей вірш — про природу чи стан людської душі?
♦ Які принципи автора, проголошені в «поетичному мистецтві», відбилися у творі?
9. Слово вчителя
За удаваною простотою вірша простежується велика майстерність автора, його новаторство, відкриття «поезії душі». Верлен використовує все багатство фонетики французької мови, що викликає труднощі у перекладачів. Поет широко використовує алі-
терацію (повторення одних і тих же приголосних), асонанс (повторення однакових голосних), гру однокорінних слів, тавтологічні рими-повтори. Складна система римування поєднується з простим розмовним синтаксисом: речення короткі, часто неповні, це вигуки
та скарги: «О хлюпотіння зливи по крівлях, по землі!», «З відчаю хоч кричи! Печалюсь без причин» (тут і далі переклад М. Лукаша). Гнучкості реченням додає і такий прийом, як перенесення рядка:
«Любов й зненавиди нема, а дітись ніде!»
У вірші всього шістнадцять рядків, а розкривають поезію цілої душі.
Песнь о Емельяне Пугачеве передаёт уважительное отношение народа к своему герою так как сожалеет о его судьбе,
народ сочувствует Пугачеву.
В песне «Пугачев в темнице» использован прием параллелизма: —высоко восходит звездочка — в темнице (низко)
сидит Емельян Пугачев. Но можно и по другому интерпретировать слова "Высоко, звезда, да ты восходила, —
Выше леса, выше тёмного, Выше садика зелёного" здесь как бы говорится о "высоком взлёте" Пугачёва и последующем
"падении" на дно темницы.
Эпитет «добрый молодец» подчёркивает отношение к герою.
Строки: „Кандалы, мои кандалики,
Кандалы мои тяжёлые"- усиливают описание тягот, пережитых Пугачевым в темнице.
Ну и конечно, вывод кроется в последних строках: "Доставались мне кандалики,... За походы удалые, за житьё свободное! "
Причём, ключевыми являются слова "житьё свободное". Именно за надежду освобождения от крепостного труда, за надежду
обретения свободы и возлюбили в народе Емельяна Пугачева.
Трагизм самой песни как раз и обусловлен поимкой и заключением в темницу народного любимца, с личностью которого
были связаны надежды крестьянства и "работного люда" на освобождение от рабского труда.