1. ответьте на вопросы 1) Что C. A. Есенин считал в своём творчестве основным? 2) Где и в какой семье родился C. A. Есенин? 3) Где учился поэт?
2. Прочитайте стихотворение "Я покинул родимый дом" и сформулируйте одним предложением, какие чувства оно у Вас вызвало?
Я покинул родимый дом,
Голубую оставил Русь.
В три звезды березняк над прудом
Теплит матери старой грусть.

Золотою лягушкой луна
Распласталась на тихой воде.
Словно яблонный цвет, седина
У отца пролилась в бороде.

Я не скоро, не скоро вернусь!
Долго петь и звенеть пурге.
Стережет голубую Русь
Старый клён на одной ноге,

И я знаю, есть радость в нем
Тем, кто листьев целует дождь,
Оттого, что тот старый клён
Головой на меня похож.

1. Чудернацький Грінвіч-Вілідж. (Люди мистецтва завжди шукали помешкання, за яке платити треба небагато та яке викликає романтичні почуття, надихає на створення неабияких живописних творів.) 

2. Дівчини-художниці Сью і Джонсі. (Одна із штату Мен, друга — із штату Каліфорнія. Вікна їхньої кімнати виходять на глуху цегляну стіну. Вони сподівалися завоювати визнання у цінувальників живопису.) 

3. Тяжка хвороба Джонсі. (Дівчина захворіла на пневмонію і, здавалось, була безнадійною. Подумки вона розпрощалася з мрією коли-небудь намалювати неаполітанську затоку.) 

4. Сью доглядала подругу. (Сью намагалася нагодувати Джонсі, підбадьорювала її, усіляко підтримувала надію на одужання, не відходила від подруги. Розмовляючи з лікарем, Сью розповіла про хибні думки Джонсі. Сью, коли пішов лікар, довго плакала, а потім утерши сльози, пішла до подруги в кімнату, удаючи з себе веселу та безтурботну.) 

5. Хибна ідея Джонсі зводила нанівець зусилля лікаря і Сью. (Джонсі забрала собі в голову, що коли з плюща, що видерся на глуху стіну сусіднього мурованого будинку напроти її вікна, впаде останній листок, вона помре.) 

6. Врятування дівчини. (Сью розповіла старому художнику Берману, що мешкав в їхньому будинку на першому поверсі, про примхи хворої Джонсі.) 

7. Хворобу здолала духовність. (Прагнення Бермана врятувати Джонсі коштувало йому життя. Берман сам захворів: застудився вночі, коли створював на стіні свій шедевр. Житимуть і Джонсі, і листок на стіні, намальований художником, і пам'ять про старого художника з великою душею.) от 

Башмачкин Акакий Акакиевич — центральный персонаж повести о пропавшей шинели, «вечный титулярный советник» (статский чиновник 9-го класса, не имеющий права на приобретение личного дворянства — если он не родился дворянином; в военной службе этому чину соответствует звание капитана, что в какой-то степени роднит несчастного Башмачкина с несчастным капитаном Копейкиным из «Мертвых душ»), «Маленький человечек с лысинкой на лбу», чуть более пятидесяти лет, служит переписчиком бумаг «в одном департаменте». В основу сюжета положен полностью переосмысленный анекдот о чиновнике, который долго копил на ружье, потерял его во время первой же охоты, слег и умер бы, если бы сослуживцы не собрали по подписке деньги на новое ружье. Образ А. А. связан с социальным типом «маленького человека», занимавшим русских писателей 1830—1840-х гг. (ср. Самсона Вырина из «Повестей Белкина», бедного Евгения из «Медного всадника» А. С. Пушкина; героев многочисленных журнальных повестей о «бедных чиновниках»). Связан он и с литературным типом нищего мечтателя-неудачника немецкой и французской прозы той эпохи (переписывающий арабские манускрипты Ансельм из «Золотого горшка» Э.-Т.-А. Гофмана; папаша Горио О. де Бальзака, его же полковник Шабер, выбравшийся из могилы в одной «шинелишке» и пытающийся отстоять свои права в этом несправедливо устроенном мире).