1. поміж основних проблем, які порушено у повісті шолом-алейхема «тев’є-молочар», немає проблем: а) філософських; б) етичних; в) екологічних; г) історичної долі єврейського народу. 2. основними рисами тев’є-молочара з однойменної повісті шолом-алейхема були: а) життєвий оптимізм; б) сміливість, мужність; в) пихатість, далекоглядність; г) обачність, обережність. 3. дочка тев’є-молочара цейтл із повісті шолом-алейхема взяла шлюб із: а) студентом; б) писарем; в) кравцем; г) підрядником. 4. дочка тев’є-молочарагодл із повісті шолом-алейхема вийшла заміж за: а) кравця; б) м’ясника; в) студента; г) писаря. 5. у цитаті з повісті шолом-алейхема «тев’є-молочар»: «“звідки ти родом — чи з наших, чи, може, з литви? ” — “рід мій походить від , а сам я,— каже він,— тутешній, ви мене знаєте”» використано такі засоби комічного: а) гумор; б) сатира; в) гротеск; г) сарказм. 6. у цитаті з повісті шолом-алейхема «тев’є-молочар»: «авжеж, авжеж,— кажу,— від вашої ласки, реб лейзер-волф,— голова може попухнути: взимку снігу не випросиш, це ми знаємо вже давно, ще з старих часів» використано такий засіб комічного: а) гротеск; б) парадокс ; в) іронію; г) гумор 7. функцію вистежування й покарання монтеґа у романі р. д. бредбері «451° за фаренгейтом» виконував: а) дрон; б) пожежна машина-робот; в) електричний пес; г) термінатор. 8. завданням пожежників у романі р. д. бредбері «451° за фаренгейтом» було: а) гасіння пожеж; б) спалення книг; в) профілактична робота з пожежної безпеки серед населення; г) покарання порушників протипожежної безпеки. 9. зі світу, де живе ґай монтеґ із твору р. д. бредбері «451° за фаренгейтом», майже зникли а) емоції; б) дерева; в) дикі тварини; г) різні хвороби. 10. поміж основних ідей роману р. д. бредбері «451° за фаренгейтом» немає ідеї: а) осуду тоталітарного режиму; б) неоціненної значущості художніх книжок; в) великого значення любові, взаєморозуміння, живого спілкування; г) багатства та бідності. 11. «убити пересмішника» в однойменному романі н. г. лі означає: а) знищити безневинну істоту; б) бути влучним стрільцем; в) бути безпринципною особою; г) впіймати злодія. 12. найболючішою проблемою з-поміж тих, які можна розв’язати, твору е. в. сіґала «історія одного кохання» є проблема: а) батьків і дітей; б) гордості й упередження; в) пихатість, далекоглядність; г) обачність, обережність. достатній рівень 1. дайте визначення наступним термінам: науково-фантастична література, утопія, антиутопія. 2. за романом р. д. бредбері «451° за фаренгейтом» складіть схему зв зразком, зробіть висновки. тематика жанр ознаки стилю високий рівень 1. виконайте одне із завдань (за вибором): а) напишіть твір «складне прозріння особистості в тоталітарному суспільстві (за романом р. бредбері «451° за фаренгейтом» та історичними й сучасними подіями у світі)»; б) продовжте історію доньок тев’є-молочара за однойменною повістю шолом-алейхема. в) схарактеризуйте образ тев’є-молочара за однойменною повістю шолом-алейхема, висловіть своє ставлення до особистостей його типу
Образ Февронии – воплощение идеальной русской девы. Героиня вводится в сюжет только во второй части рассказа, но играет важную роль. Она появляется в качестве князя Петра. Ведь именно Феврония излечивает болезнь, которую никто не мог одолеть. Ее искренняя тихая любовь к князю, ее мудрость и добродетель Петру снова стать великим князем. Доброта девушки вознаграждается – и она становится княгиней.
Феврония – традиционный фольклорный образ мудрой девы. Она не склонна к ярким внешним проявлениям чувств, но зато обладает огромной внутренней силой. В ее образе все идеально сочетается: ум, чувства, воля. Девушка смогла подчинить собственные чувства разуму, преодолеть слабости. Благодаря отсутствию конфликта в ее естестве, она является олицетворением праведности. Такую женщину не возможно победить или склонить на сторону зла. Поэтому она – идеальная жена для мудрого правителя.
Героиня наделяется животворящей силой любви. Приводится пример чуда, сотворенного нею: воткнутые в землю жердья превращаются в цветущие деревья. Доказательством неимоверной силы духа служит и умение Февронии разгадывать мысли окружающих. В совокупности образ Февронии более привлекателен, чем даже образ самого князя Петра.
Любовь героини сочетается с ее долгом. Даже когда Петр, предчувствуя свой близкий конец, посылает за нею в монастырь гонца, она первые два раза отказывается идти, так как не закончила вышивать для храма «воздух». Но в третий раз женщина дает согласие, так как теперь ее земные дела закончены, и она может провести вечность с любимым.
Однажды Дубровский был в гостях у Троекурова перед охотой и когда гости осматривали псарни, заметил, что и слуги Троекурова, верно, не имеют таких условий содержания, как собаки. В ответ один из слуг очень дерзко ответил, что на житье не жалуется, а вот некоторым дворянам неплохо сменить свою усадьбу на такую конуру. Дубровский обиделся и уехал. Троекуров послал ему приказ возвращаться, но Дубровский отказался и потребовал в ответ выдать ему на суд дерзкого слугу. Троекуров возмутился и отказал, возразив, что своих слуг может судить только он сам. С этой ссоры и началась их вражда.