1. Проаналізуй, якою в спогадах ліричного героя постала мати. Відповіда-
ючи, цитуй уривки з пісні.
2. Поясни, якого символічного значення набуває у творі образ рушника.
3. Прокоментуй, як ти розумієш зміст останньої строфи пісні.
4. Охарактеризуй ліричного героя. Яким він постає у твоїй уяві? Який його
настрій? Чим він викликаний?
5. Розкажи, який настрій викликав у тебе цей твір.
6. Назви художні засоби пісні та поясни їхню роль. Які з них справили на
тебе найбільше враження і які асоціації викликали?
7. Визнач, які засоби до авторові досягнути милозвучності й заду-
шевності. Відповідаючи, цитуй уривки з твору.
Объяснение:
его главным деянием в истории отечества была и остаётся благословление Московского князя Дмитрия Ивановича на Битву с полчищами Мама я его поддержкой не только молитвами но и направлена двух своих монахов пересвета и осляби в княжеское воска
2)немалое значение имело его миротворческая миссия тихими и кроткими речами и светлыми глаголами отец Сергий удержала русских князей от междоусобной вражды так в.о. Ключевский подчеркивал что Сергей радужнинский сумел отговорить от войны с Москвой самого упрямого человека 14 века князя Олега
3)Сергей радужнинский ускорил процесс умножение монастыри старших очагами и оплатами русской культуры основанные его сподвижниками монастыри практическому и культурном усвоению гигантских пространств русского Севера и Заволжье
Для Журдена бажання стати дворянином – прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю мрію, Журден ні про що не може міркувати розсудливо, тому його дурять всі навколишні, в тому числі його вчителі лінгвістики, філософії, танців, фехтування. Журден хоче засвоїти манери дворян, щоб зовні бути схожим на них.
Комічне полягає в зіставленні невиправної грубості не вченої людини, її наївного невігластва, вульгарності мови та манер – з претензіями на дворянську витонченість. Така ситуація викликає у глядачів сміх, але не презирство. Однак при всій пристрасті «одворянитися» Журден зберігає свою живу натуру і залишається самим собою: даючи гроші в борг, він завжди знає їм рахунок; якщо його розсердити, він лається і б’ється, забуваючи все великосвітські правила; вивчаючи науки, він вибирає саму практичну; веселу народну пісеньку; він прославляє науку за те, що існують голосні й приголосні, приходить в захват від того, що говорить прозою.
Вірячи у всесилля грошей, Журден наймає дорогого кравця і не шкодує коштів на сукні. (Ось що значить одягтися по-панському! А будете ходити в міщанському плаття – ніхто не скаже «ваша милість»). Марнославство штовхає Журдена на зайві витрати: почувши звернення «ваша милість», він збільшує чайові помічникам кравця; ті, бачачи цю його слабкість, у міру зростання чайових зводять його в «сіятельство» і навіть «світлість». Через те ж марнославства Журден відмовляє Клеонта, закоханому в його дочку Люсіль. «… Дочка моя буде маркізою, а розлютили мене ще пущі, так я її герцогинею зроблю!» – відповідає він пані Журден, яка на відміну від чоловіка вважає вдалим тільки шлюб з рівним і бачить осліплення свого чоловіка.
Необгрунтовані претензії Журдена перешкоджають особистому щастю його дочки, але вони ж, зрештою допомагають слузі Ковьелю влаштувати шлюб Люсіль і Клеонта, дотепно розігравши довірливого і готового на все заради прилучення до аристократичного стану буржуа: переодягнувшись і представившись турецькими підданими, Ковьель просить руки Люсіль від імені сина турецького султана і посвячує його в «мамамуши», для чого Журдена переодягають турком, голять і змушують брати участь у безглуздій «церемонії посвяти».
Джерело: https://dovidka.biz.ua/mishhanin-shlyahtich-harakteristika-zhurdena
Объяснение: