1.Установіть відповідність початку й кінцівки афоризмів Мольєра А. (...бачити, що вас зрозуміли)
1. На світі вищого нічого я не бачу над
душу праведну, але ненависна мені,
2. За гроші можна пробачити...
Б. (... побожність для людей, збудованих на
opert)
В. (.. всягу дурість)
3. Найкраща нагорода за все, що ви
створити
це. --
4. Похвала досвідчених людей - ...
Г. К. кайвица насолода)
ОбъОбщественно-политические и философские взгляды Правдина и Стародума. Проблема крепостного права и государственной власти в комедии Д.И. Фонвизина «Недоросль»
Общественно-политические и философские взгляды Правдина и Стародума. Проблема крепостного права и государственной власти в комедии Д.И. Фонвизина «Недоросль»
ActivInspire (Promethean)
Литература, Средняя школа
Автор: Акопова Нонна Георгиевна
Повторение принципов классицизма, их отражение в комедии "Недоросль", изучение проблематики пьесы
Методические рекомендации: Аннотация к уроку по комедии Недоросль.docяснение:
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.