1. Які міфи та легенди пов'язані з життєвим і творчим шляхом Сапфо? 2. Яку школу заснувала Сапфо? Чого навчали в цій школі?
3. Схарактеризуйте тематику поезії Сапфо. Чому вірші давньогрецької
поетеси здобули визнання в Елладі?
4. Чому античний мислитель Платон назвав Сапфо «десятою музою»?
5. Який відгомін мала творчість Сапфо в українській літературі?
1.3. Поведінка і риси характеру Федька:
а) непосидючий; («…неодмінно щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці»)
б) сильний; («…першій по силі на всю вулицю, враз тобі дасть підніжку, зімне, насяде…») в) відкритий; («Він міг би підійти тихенько так, щоб не почув би ніхто, — але Федько того не любив»)
г) впертий; («…не як всі діти поводиться. Він не плаче, не проситься, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться й сидить. Мати лає, грозиться, а він хоч би слово з уст, сидить і мовчить»)
д) стійкий; («камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь…»)
е) правдолюб; («Якби не схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить») є) непримиренний до зрадництва; («Не любить також Федько й товаришів видавати»)
ж) спокусник; («…Федько знову спокушає Толю. І спокушає якраз у такий момент, коли ні одному чоловікові в голову б того не могло прийти»)
з) шанобливий до батька; («…якби зачепили його тата, зразу б грубості почав говорити, а то й битись поліз би»)
и) спритний; («Ловкий хлопчак», «жилаве, чортове хлопча. Стриба, як кішка»)
Объяснение:
Федько — чесний, ніколи не брехав, любив бійки, заважав хлопцям спокійно гратися, робив шкоди сусідам, справжній друг;
Толя — дитина ніжна, делікатна, смирна
Объяснение:
Повесть «Тарас Бульба» — одно из лучших произведений Н.В.Гоголя. В ней рассказывается о казаках Запорожской Сечи. Об их жизни, традициях и самоотверженной борьбе с поляками.
Сам Тарас и его сыновья представляют собой конечно собирательный образ. Бульба и Остап впитали в себя представление о том, каким должен быть казак, о том, что такое «Казачья доля». Андрий же явился образом предательства и измены.
Остап, отважный казак, лихой рубака, не знающий страха воин, поднимается на эшафот «небоязливо, не угрюмо, но с какою-то тихою горделивостью» и мужественно, как будто «исполин», переносит «все терзания и пытки». Зная, что пришел последний час, Остап кричит: «Батько! Где ты? Слышишь ли ты?». ответное: «Слышу» утешает Остапа, укрепляет его и Остап, зная, что до конца сохранил твердость, отдает Богу душу.
Тарас же, видя такую жестокую смерть сына, устраивает: «Поминки по Остапе». Ожесточившись сердцем, он с войском «гуляет» по Польше. Вместе с ним в города и веси Польши приходит огонь и смерть.
Смерть Тараса показывает силу духа и верность «Товариществу». В то время как под казаком разгорается костер, он указывает товарищам путь к
Совсем иначе умирает Андрий. Человек ради любви полячки предал свой народ и отрекся от веры
Николай Васильевич Гоголь в этой повести нам показывает три разные смерти, три разные доли. Мы восхищаемся твердостью духа, героизмом и верностью вере Остапа и Тараса Бульбы. Но и образ Андрия вызывает противоречивые чувства. Мы сочувствуем ему. Ведь те чувства, что толкнули его на предательство, искренни и чисты. Он действительно любит полячку. То, как он покорно приял смерть, показывает, что и Андрий глубоко переживал случившееся.