1. За нового князя на люботинських землях
А сусіди зазіхали на прикордонні поселення
Б запанувало затишшя
В затівалися баталії Г під час ловів мисливці толочили жита
2. У князя почалося безсоння, бо
А “сторожа дрімала, спершись на галябарди”Б його проклинали духи предків
В Анастасія не виходила заміж Г розпадалася держава
3. Воєвода повідомив князеві новину, що
А зібрано данину Б набрано військо із добровольців
В усі стали шанувати закон Г з’явився Дракон
4. Пустельник не хотів навчити дракона
А по-людськи говорити Б грамоти
В писати літопис Г йти проти волі Господньої
5. Драконові призначено
А загинути в поєдинку з лицарем Б ніколи й нікому не чинити зла
В одружитися з князівною Г усе життя переховуватися від людей
6. Чоловік не став справжнім пустельником, бо
А“звірячі закони людяніші” Б пише “літопис люботинський”
В “вріс в оцю землю і мусить вмерти на ній і за неї”
Г “не затулив своє серце від світу”
7. Дракон дає наказ князеві
А зберегти вірші вчителя Б бути добрим правителем
В пам’ятати про нього Г поховати його біля вчителя
8. Лаврін у поєдинку із драконом
А відчув жалість, побачив бажання жити
Б зрозумів, що живіт у нього вразливий В пустив стрілу в око
Г переміг супротивника
9. Коли князь розповів Лавріну про Дракона
А страх засвітився в його очах
Б Лаврін зрадів, що не він убив дракона
В обличчя лицаря було налите люттю й болем
Г той помстився князеві
10. Князь розплакався, бо
А урятував Люботин Б спересердя здер портрети предків
В розпрощався з Лавріном Г його не відпускали спогади про Дракона
11. У князеві втілено
А безсоромну й підступну людину, яка ради власних інтересів іде на вбивство
Б особу, яка дбає про інтереси держави, береже традиції предків
В люблячого батька, який зробить усе ради щастя доньки
Г князя, який дбає про власний спокій, багатства
12. Події у творі відбуваються
А у Люботині Б у Львові
В на Галичині Г на Волині
Базаров - нигилист, упрямый скептик, который не признает ничто, кроме науки. У него полезное превосходит над прекрасным. Он считает, что всё возвышенное ни к чему: "Порядочный химик в 20 раз полезнее поэта".
Я считаю, что Базаров жил не в то время, его взгляды, например, в современном мире не были бы так абсурдны. Но даже и в 1860-ых годах он находил союзников, таких, как Аркадий, который буквально поклонялись ему. Он отрицал все возможные порывы любви, ненавидел слово "романтизм", однако сам попал в любовную ловушку к Одинцовой. Но даже попав туда, он спешил подавить в себе эти чувства: "По-моему, лучше камни бить на мостовой, чем позволить женщине завладеть хотя бы кончиком пальца".
Мне кажется, что в 1860-ом году ему было просто скучно жить, поэтому он никак не могу найти себе места, искал себе предназначение. Лично на меня Евгений Базаров произвел положительное впечатление. Я считаю его особенным молодым человеком. Он был умён, справедлив и бесспристрастен.
В 1925 году Цветаева писала Пастернаку - "Наши жизни похожи, я тоже люблю тех, с кем живу, но это доля. Ты же, воля моя, та, пушкинская, взамен счастья". Б.Пастернак пишет о своих взаимоотношениях с Цветаевой - " Нас с нею ставят рядом раньше, чем мы узнаем сами где стоим"
По словам М.Цветаевой , В.Маяковский был для неё ближе и роднее , чем все воспеватели старого мира. Осенью 1928 году М.Цветаева в небольшой газете опубликовала приветствие Маяковскому , после чего ей был закрыт доступ для печатания в газете.