1. За жанром «Катерина» А. ОповіданняВ. Історична повість Б. Соціально-побутова поемаГ. Новела 2. «Катерину» Т. Шевченко присвятив... А. Своїм сестрам.В. Василю Жуковському. Б. Усім дівчатам.Г. Карлу Брюллову 3. Твір «Катерина» за родовою належністю: А. Ліричний Б. Ліро-епічний. В. Епічний. Г. Драматичний 4. Твір «Катерина» розпочинається: А. Описом природи. В. Описом зовнішності героїні. Б. Застереженням автора, зверненим до дівчат. Г. Засудженням панів-кріпосників. 5. Поет застерігає дівчат, щоб вони... А. Не цуралися будь-якої роботи по господарству.В. Не лінилися здобувати освіту. Б. Не ігнорували народних звичаїв та обрядів.Г. Не кохалися з москалями. 6. «Обіцявся чорнобривий, коли не загине...» А. Обіцявся вернутися і жити з Катериною Б. Обіцявся вернутися, тоді Катерина буде собі московкою В. Приїхати через рік Г. Забрати її до Києва 7. «Не слухала Катерина , , полюбила москалика» А. ПодругБ. Батька, ненькуВ. СусідокГ. Своє серце 8. Яку пісню співала героїня вночі біля криниці? А. Весільну.Б. Галю.В. Жниварську.Г. Гриця. 9.Чому москаль залишив Катерину? А. На цьому наполягли батьки дівчини.В. Москаль вирушив у похід до Туреччини. Б. Катерина сама прогналаГ. Вона йому набридла. 10. Виганяючи дочку з дому, мати звернулась до неї зневажливо: А. «Виховуй свою дитину як знаєш».В. «Не з’являйся більше на мої очі». Б. «Іди шукай у Москві свекрухи».Г. «Живи як знаєш серед люду чужого». 11. Катерину з сином пустив жити до себе А. МоскальБ. ЧумакиВ. Лісничі Г. Кобзар 12.Як склалася подальша доля Івася, сина Катерини, наприкінці твору? Він: А. Потрапив у родину до свого батька.В. Став водити сліпого кобзаря. Б. Служив козачком у пана.Г. Повернувся до бабусі і дідуся
Ще в 14 років виявилася його літературна обдарованість. У 1863 році було надруковано його перший вірш. Незабаром Верлен приєднується до парнасців.
2. Виступи учнів із повідомленням про літературну группу французьких поетів «Парнас»
3. Слово вчителя
Виходять перші збірки поета — «Сатурнічні вірші» та «Галантні святкування» (або «Вишукані свята»), на яких позначився вплив ще одного літературного вчителя Верлена — Ш. Бодлера.
Верлен одружується з Матильдою Моте, підтримує Паризьку комуну. Побоюючись переслідувань, виїжджає з Парижа. У цей час знайомиться з юним поетом Артюром Рембо. Упродовж двох років вони мандрують країнами Європи. Посварившись з Артюром, Верлен вистрілив із пістолета й поранив його. За що отримав два роки ув’язнення. У в’язниці Верлен намагався переосмислити своє життя, очиститися, повернутися до Бога. Але надто сильними
були його негативні пристрасті, щоб утриматися від морального падіння.
Як не дивно, але саме на цей час припадають найвизначніші поетичні досягнення — виходять друком збірки «Романси без слів», «Мудрість», «Давно і нещодавно», серія статей «Прокляті поети» та ін.
Із середини 1880-х років поета переслідують хвороби. Але він створює чимало нових поетичних збірок — «Кохання», «Паралельно», «Присвяти» та ін., автобіографічну прозу, п’єси. Кілька разів він подорожує до Нідерландів та Бельгії з програмою публічних виступів.
У 1896 році поета не стало.
На початку свого творчого шляху поет захоплювався «парнасцями», які пропагували «мистецтво для мистецтва», культ краси та витончену складність вірша. Але поволі вибудовувалася власна, самобутня творча манера. За словами літературознавця Д. Нали-вайка, вона є «…яскравим втіленням поетичного синтезу імпресіонізму та символізму». З одного боку, Верлен прагне виразити миттєві враження, відтворити у нюансах та напівтонах швидкоплинне почуття (імпресіонізм), а з іншого — надає цьому враженню символічних, узагальнених значень, вибудовує систему «відповідностей» між зовнішнім і внутрішнім світами (символізм).
4. Виразне читання поезії П. Верлена «Поетичне мистецтво»
5. Обмін враженнями, евристична бесіда
♦ Яку найпершу вимогу ставить автор до поетичного слова?
♦ Як ставиться автор до чітких, ясних барв, що пропонує?
♦ Що говорить поет про порушення проблем сьогодення, наскільки вони, на його думку, сумісні з поезією?
♦ Як автор ставиться до прийомів риторики, рим, із чим їх порівнює? Знайдіть це у тексті.
♦ Який зміст вкладає, на вашу думку, поет у слово «література»?
♦ Випишіть із вірша поняття, що протиставляються, прокоментуйте їх.
6. Слово вчителя
Вірш П. Верлена «Поетичне мистецтво» став поетичним маніфестом символізму. Написаний 1874 року, а надрукований 1882. «Найперше — музика у слові» — такою є головна теза поета. Поняття музикальності він трактує досить широко. Це подолання
в поезії всього, що заважає ліричному самовираженню: законів логіки, звичайних форм віршування, точності змісту. Поет, за Верленом,— медіум, яким керує інтуїція, а не логіка.
У цьому ж році (1874), крім «Поетичного мистецтва», вийшла збірка П. Верлена «Романси без слів», що складається з трьох розділів: «Забуті арієти», «Бельгійські пейзажі» та «Акварелі».
Серед дев’яти «забутих арієт» (арієта — невелика арія, проста за викладом і пісенним характером мелодія) найвідомішою є поезія «Так тихо серце плаче» (переклад М. Рильського).
7. Виразне читання поезії П. Верлена «Так тихо серце плаче»
8. Обмін враженнями, евристична бесіда
♦ Який настрій навіює ця поезія?
♦ Про що цей вірш — про природу чи стан людської душі?
♦ Які принципи автора, проголошені в «поетичному мистецтві», відбилися у творі?
9. Слово вчителя
За удаваною простотою вірша простежується велика майстерність автора, його новаторство, відкриття «поезії душі». Верлен використовує все багатство фонетики французької мови, що викликає труднощі у перекладачів. Поет широко використовує алі-
терацію (повторення одних і тих же приголосних), асонанс (повторення однакових голосних), гру однокорінних слів, тавтологічні рими-повтори. Складна система римування поєднується з простим розмовним синтаксисом: речення короткі, часто неповні, це вигуки
та скарги: «О хлюпотіння зливи по крівлях, по землі!», «З відчаю хоч кричи! Печалюсь без причин» (тут і далі переклад М. Лукаша). Гнучкості реченням додає і такий прийом, як перенесення рядка:
«Любов й зненавиди нема, а дітись ніде!»
У вірші всього шістнадцять рядків, а розкривають поезію цілої душі.
Битва за Кавказ (25 июля 1942 — 9 октября 1943) — сражение вооружённых сил нацистской Германии,Румынии и Словакии против СССР во время Великой Отечественной войны за контроль над Кавказом. Сражение делится на два этапа: наступление немецких войск (25 июля — 31 декабря 1942) и контрнаступление советских войск (1 января — 9 октября 1943).
Осенью 1942 немецкие войска заняли большую часть Кубани и Северного Кавказа, однако послепоражения под Сталинградом были вынуждены отступить из-за угрозы окружения.
В 1943 советскому командованию не удалось ни запереть немецкие части на Кубани, ни нанести им решительного поражения: танковые части вермахта (1-я танковая армия) были выведены с Кубани на Украину в январе 1943, а пехотные (17-я армия) были вывезены с Таманского полуострова в Крым в октябре того же года.