)
2.Как именно злые силы природы мешают детям, стараются запугать, уйти из леса?
3.Как же дети ведут себя в лесу?
4. Увидев Травку и почувствовав надежду на Митраша уже не повторял ошибки, а действовал осторожно, обдуманно. Докажите это словами из текста.
5.Как же ведёт себя Настя среди такого богатства?
6.Что же заставило девочку осознать свой поступок?
7.Настя кричала, Митраша слышал её крик и ответил ей, но почему же девочка ничего не услышала?
8.Расскажите, что же случилось, когда Митраша выбрался из Слепой елани.
9.Как же вели себя соседи, когда услышали рёв голодной скотины?
10.Чему удивились все?
11.Как теперь стали называть «мужичка в мешочке»?
Твір-роздум на тему"трагедія голокосту". Вірші Пауля Целана. Вірш"Фуга смерті".
1)Фуга-послідовне повторення однієї музичної теми кількома голосами.
Найбільш відомий вірш Целана"Фуга смерті"-вражає моторошно реальністю. Присвячена темі Голокосту"Фуга смерті" поєднує в собі кілька ліричних жанрів.
"Фугу смерті" написано верлібром.
Тема Освенцізму, тема особистої та суспільної трагедії;тема кохання німецького ката до золотокосої Маргарити;тема рівноправності і рівноцінності німців і євреїв;тема смерті і пам'яті-постійно повторюються в поезії.
Написавши" Фугу смерті", Целан заперечив тезу німецького філософа Теодора Адорно:"Писати вірші після Освенцізму-це варварство".Та жах Голокосту поет намагався виразити через недомовки, умовчування-аж до повного оніміння.
У"Фузі смерті" прочитується своєрідна трансформація біблійних образів і мотивів. Целан не перший намагався зобразити жахливі події поєднанням різних не тільки поетичних жанрів, а й видів мистецтва. Головний колір зображення у нього-сірий, навіть чорний-як попіл, як фашистська уніформа, нацистська свастика.
Ключова метафора поети-"Чорне Молоко світання"-це оксюморон. Молоко тут не дає життя,а забирає"-" Молоко смерті.
Українською мовою фірш"Фуга смерті" переклали:Микола Бажан, Василь Стус, Петро Рихло, Мойсей Фішбейн та Леонід Череватенко.
На жахливу реальність Освенцізму-це вказує й повторювальний метафора"могила в повітрі", у якій буде"лежати не тісно".
В уяві читача постають стовпчики диму, що піднімаються в небо над печами крематоріїв й несли з собою попіл невинно убитих жертв геноциду.
Задремали звезды золотые,
Задрожало зеркало затона,
Брезжит свет на заводи речные
И румянит сетку небосклона.
Улыбнулись сонные березки,
Растрепали шелковые косы.
Шелестят зеленые сережки,
И горят серебряные росы.
У плетня заросшая крапива
Обрядилась ярким перламутром
И, качаясь, шепчет шаловливо:
"С добрым утром!"
Олицетворение:
1)"Задремали звезды золотые,
Задрожало зеркало затона, "
2)"Улыбнулись сонные березки,
Растрепали шелковые косы. "
3)"У плетня заросшая крапива
Обрядилась ярким перламутром
И, качаясь, шепчет шаловливо: "
Аллитерация
1)" шепчет шаловливо",
2)Растрепали шелковые косы. Шелестят зеленые сережки,"
Метафора
1) "И румянит сетку небосклона."