2. каковы отношения сд)
персонажи комедии в явлении viii четвёртого действия? какими сред-
ствами (юмор, ирония, сарказм и т. д.) пользуется автор для этой ха-
рактеристики? про «экзамен» митрофана сказано, что в этой сцене
происходит столкновение истинного просвещения и воинствующего
невежества. согласны ли вы с этим? почему?
Якраз у поемі лорда Байрона "Мазепа" мало не центральною стала фантастична любовна історія, що її запустив в обіг Мазепин недоброзичливець при дворі польського короля.
Ця оповідка потім мандрувала із сюжету в сюжет, від одного автора до іншого. Нібито ревнивий чоловік, вистеживши Мазепу на таємному побаченні зі своєю дружиною, прив'язав коханця до спини дикого необ'їждженого коня - і той помчав степами на схід, в Україну.
Байрон компонує свою поему як розповідь самого героя про цю подію шведському королю Карлу ХІІ у таборі після полтавської битви й акцентує мотив його величної помсти: "Старий безумець! Він мені // Проклав дорогу до престолу".
Далі легенда розгортається у згоді з романтичними ідеалами й уявленнями.
Приреченого рятує юна красуня, він наснажується потугою рідної землі. (Адже це романтики при початку позаминулого століття підносять національну ідею, уславлюють порив до свободи й права виняткової особистості. Українські реалії давали багато матеріалу для таких інтерпретацій).
Мазепа
Підпис до фото,
Іван Мазепа на купюрі в 10 гривень. Деякі експерти сумніваються, що це портрет саме Мазепи
Жадоба помсти стократ примножує сили - і вродливий шукач любовних пригод стає врешті-решт великим державцем.
У ХVІІІ столітті Україна особливо цікавила західних митців, дипломатів і політиків. Тоді з'явилося багато мандрівницьких описів, аґентурних інформацій, історичних досліджень та художніх текстів.
Козацька держава сприймалася як "брама Європи", порубіжжя, бастіон свободи у боротьбі з московською тиранією. Українська звитяга мала наснажити вичахлі ідеали "старого" континенту.
У фіналі поеми Байрона саркастично протиставлено бездоганного в своєму героїзмі, невтомного й незламного старого гетьмана - і нездатного до відчайдушної боротьби молодого шведського короля.
Неймовірні спогади Мазепи, його розповідь про авантюрні пригоди й шалене протистояння злій, неприхильній долі - усе це вже не може захопити втомленого й знеможеного Карла.
Оповідач не почув ніякої відповіді від свого слухача - "Король бо спав уже з годину".
Порозуміння між надто зосередженим на собі самому Заходом та Україною, що опинилася в ролі пасербиці історії, хоча захищала якраз універсальні європейські цінності, досягалося не надто добре.
І в цьому сенсі реакція Карла ХІІ на почуте звичайно ж була для Байрона метафорою байдужості, прикрої оспалості й апатії західного світу.
Маргарита была красавицей и умницей. Ее жизнь казалась простой и легкой. Замужем за обеспеченным и уважаемым человеком, который хорошо к ней относился и ни в чем не отказывал. Но женщина была несчастлива. Она не любила своего мужа.
Однажды она встретила Его. Своего любимого. И жизнь перевернулась. Маргарита бросил мужа и ушла к своему Мастеру, который был писателем. Она была его музой, поддержкой и опорой.
Ее судьба была удивительной. Сам Сатана предложил ей быть королевой на своем балу. Маргарита дала согласие, так как в тот момент ей нечего было терять. Мастер из - за критики своего романа попал в сумасшедший дом.
Маргарита превратилась в ведьму и провела бал у Воланда. За это она была вознаграждена встречей со своим любимым. Выпив яд, их души навсегда остались бессмертны. И они ушли с Воландом и его свитой в другой мир.
Объяснение: