У меня много друзей. С некоторыми из них я познакомился еще в детском саду, другие живут со мной на одной улице. Когда я пошел в школу, то у меня появились новые друзья, с которыми я учусь в одном классе. Мне нравится проводить с ними время – гулять, играть в игры, смотреть фильмы и даже делать вместе домашние задания.
Среди всех ребят, с которыми я общаюсь, есть двое, которых я считаю моими лучшими друзьями. Один из них – это Вадик. Мы с ним познакомились первого сентября, когда я в первый раз пришел в школу. Я тогда очень волновался и переживал, а Вадик, наоборот, был веселым и улыбчивым. Мы стояли рядом на линейке, и он начал подбадривать меня всякими шутками. С тех пор мы и дружим. С Вадиком всегда интересно, потому что он смелый и ничего не боится, а также много смеется. Кто-то может подумать, что он несерьезный, но это не так. Вадик очень надежный друг, он никогда меня не обманывал и всегда Таня – моя лучшая подруга. Она дочка подруги моей мамы. Мы с ней познакомились, когда были очень маленькими. Таня мне будто сестра. Она живет на другом конце города, и мы видимся тогда, когда наши мамы ходят в гости друг к другу. При встрече мы с Таней делимся тем, что у нас случилось за это время. Я стараюсь ей и объяснять то, что ей непонятно в школе. К нашему приходу Таня с мамой обычно готовят всякие вкусности, и мы подолгу сидим за столом, слушая музыку и разговаривая.
Я люблю всех своих друзей, потому что мне нравится с ними общаться.
ответ:Мушу сказати, що п'єса дійсно гідна не лише до прочитання, але й до того, щоб подивитись її на сцені. Дечимсь схожа на "Наталку Полтавку" І.Котляревського, але Шевченко додав перцю до сюжету, загострив конфлікт. Завдяки цьому драма читається на одному подиху. Мені було важко від неї відірватися, бо одне переходило в інше, не було нічого затянутого, співчуваєш головним героям, які проявляють своє кохання та непокору несправедливому батькові. Тут немає пісень, як у Котляревсьокого, але й без цього зрозуміло, хто лицемір, хто справжній козак та мудра людина. Є тут і символічне оповідання кобзаря про жінку, що пожирає своє дитя. Перекликається із Хомою Кичатим, який хоче стратити власне дитя, видавши заміж за нелюба. Відраза до полковника, за якого хоче видати заміж Кичатий посилюється для глядачів за допо характеристик інших героїв, хоч сам полковник, на відміну від Возного, ніколи не з'являвся на сцені. Дуже цікаво було читати про сватання, обряд, який маловідомий українцям, але, безперечно, не менш цікавий. Трохи дивна і незрозуміла кінцівка, де надто вже різкий перехід стався у сумлінні Кичатого. Але це Шевченко, і йому пробачити можна.
Среди всех ребят, с которыми я общаюсь, есть двое, которых я считаю моими лучшими друзьями. Один из них – это Вадик. Мы с ним познакомились первого сентября, когда я в первый раз пришел в школу. Я тогда очень волновался и переживал, а Вадик, наоборот, был веселым и улыбчивым. Мы стояли рядом на линейке, и он начал подбадривать меня всякими шутками. С тех пор мы и дружим. С Вадиком всегда интересно, потому что он смелый и ничего не боится, а также много смеется. Кто-то может подумать, что он несерьезный, но это не так. Вадик очень надежный друг, он никогда меня не обманывал и всегда Таня – моя лучшая подруга. Она дочка подруги моей мамы. Мы с ней познакомились, когда были очень маленькими. Таня мне будто сестра. Она живет на другом конце города, и мы видимся тогда, когда наши мамы ходят в гости друг к другу. При встрече мы с Таней делимся тем, что у нас случилось за это время. Я стараюсь ей и объяснять то, что ей непонятно в школе. К нашему приходу Таня с мамой обычно готовят всякие вкусности, и мы подолгу сидим за столом, слушая музыку и разговаривая.
Я люблю всех своих друзей, потому что мне нравится с ними общаться.
ответ:Мушу сказати, що п'єса дійсно гідна не лише до прочитання, але й до того, щоб подивитись її на сцені. Дечимсь схожа на "Наталку Полтавку" І.Котляревського, але Шевченко додав перцю до сюжету, загострив конфлікт. Завдяки цьому драма читається на одному подиху. Мені було важко від неї відірватися, бо одне переходило в інше, не було нічого затянутого, співчуваєш головним героям, які проявляють своє кохання та непокору несправедливому батькові. Тут немає пісень, як у Котляревсьокого, але й без цього зрозуміло, хто лицемір, хто справжній козак та мудра людина. Є тут і символічне оповідання кобзаря про жінку, що пожирає своє дитя. Перекликається із Хомою Кичатим, який хоче стратити власне дитя, видавши заміж за нелюба. Відраза до полковника, за якого хоче видати заміж Кичатий посилюється для глядачів за допо характеристик інших героїв, хоч сам полковник, на відміну від Возного, ніколи не з'являвся на сцені. Дуже цікаво було читати про сватання, обряд, який маловідомий українцям, але, безперечно, не менш цікавий. Трохи дивна і незрозуміла кінцівка, де надто вже різкий перехід стався у сумлінні Кичатого. Але це Шевченко, і йому пробачити можна.
Подробнее на livelib.ru:
https://www.livelib.ru/book/1000471440/quotes-nazar-stodolya-taras-shevchenko
Объяснение: