2-тапсырма. Мәтіннен шылауларды табыңдар. Қою қаріппен жазылған сөйлемдерге шылау қосып қайта түрлендіріп жазыңдар.
Мысалы: Халқымыз табиғат тылсымын ерте заманнан-ақ түсініп, оны өзінің тұрмыс-
тіршілігіне арқау етіп және қолдана білген
Кері байланыс: орындалған тапсырманы оқушы электронды пошта немесе «Classroom»
мобильді қосымшасы арқылы жібереді.

ответ:

якої пори лісоруби повертались додому?

2. за що прийняли лісоруби зірку?

3. кого вони знайшли у складках плаща?

4. що пропонував зробити із знахідкою перший лісоруб?

5. чому дружина засмутилася, побачивши, що лісоруб приніс додому маля?

6. що лісоруб заховав у скриню?

7. з чим автор порівнює хлопчика – зірку?

8. яким зростав хлопчик – зірка?

9. як він називав інших дітей?

10. як хлопчик поводився із тваринами?

11. яким було його ставлення до названих батьків?

12. через скільки років його знайшла мати?

відповіді:

1. зимової ночі.

2. кусок золота.

3. дитину.

4. покинути в лісі.

5. своїх дітей нічим годувати.

6. золотий плащ і бурштинове намисто.

7. із польовою квіткою.

8. гордим, себелюбним, жорстоким.

9. своїми слугами.

10. знущався над ними.

11. зневажав.

12. через 10 років.

Постепенное снятие и социальных слоев позволило добраться до наиболее глубоких основных пластов эпоса и на основании проделанной работы восстановить в главных линиях пройденный эпосом длинный путь его развития. зародившись в x—xii веках в княжеско-дружинном классе южной руси — в различных ее областях — киевской, черниговской, переяславской, а также в тесно связанном с южной русью при посредстве «великого пути из варяг в греки» — новгороде, героические — княжеские и дружинные — песни, особенно после падения киева и его запустения в начале xiii века, были перенесены дружинными певцами, с одной стороны, в галицко-волынскую русь (xii—xiii вв.) и русь суздальско-ростовскую (xiii—xvi века) — с другой. там дружинная поэзия продолжала свое творчество, правда уже в условиях удельно-княжеского строя, внеся не мало мотивов из борьбы с татарами. другое высшее сословие древней руси, духовное, тесно связанное с высшими классами и пополнявшееся из их среды, — также создало и развило свой б. обширный эпос. слагателями и певцами этих б. были представители широко развитого в древней руси паломничества — калики-пилигримы. одновременно в больших торговых городах, особенно же в великом новгороде, гл. обр. xii—xv вв., господствующий там буржуазно-торговый класс создавал в лице обслуживавших его скоморохов свои новеллистические былины — фабльо. вся эта продукция предыдущих эпох, конечно не без больших утрат и видоизменений, была принесена, возможно, в репертуаре тех же скоморохов в московскую великокняжескую, а затем царскую и боярскую русь (xv—xvii