2. В каком эпизоде происходит развязка конфликта комедии «Ревизор»? а) сцена чтения письма
б) две развязки: разоблачение Хлестакова и известие о приезде настоящего ревизора
в) сцена отъезда Хлестакова
г) сцена, в которой присутствующие были извещены о женитьбе Хлестакова на дочери городничего
3. Эпиграфом к «Капитанской дочке» Пушкин выбрал пословицу:
а) « Честь лучше бесчестья»;
б) «Долг платежом красен»;
в) «Береги честь смолоду»
4. Мцыри говорит старому монаху:
…Жизнь моя
Без этих трёх блаженных дней
Была б печальней и мрачней
Бессильной старости твоей.
В его словах заключена важная мысль:
а) в течение трёх дней Мцыри пережил трагедию одиночества;
б) три дня скитаний позволили герою пережить немало испытаний, в которых он проявил себя как боец;
в) за три дня Мцыри сумел прожить целую жизнь и узнать больше, чем за годы, проведённые в монастыре.
5. Мцыри совершает побег из монастыря:
а) во время грозы;
б) ночью, когда все спят;
в) во время очередного богослужения, когда все находятся в церкви;
г) на рассвете
6. В строках: « Растений радужный наряд / Хранил следы небесных слёз» - речь идёт:
а) о каплях дождя;
б) об утренней росе;
в) о каплях водопада.
7. Мечта сшить новую шинель:
а) не повлияла на поведение героя;
б) ожесточила и озлобила героя;
в) придала решительности и целеустремлённости
8. Создавая образ значительного лица, Гоголь подразумевал:
а) конкретного человека;
б) обобщённый тип чиновника;
в) характер одного из чиновников, показанных в «Ревизоре»
9. Маша Миронова не соглашалась выходить замуж за Петра Гринёва, потому что:
а) она не достигла совершеннолетия;
б) ей было трудно разобраться в чувствах и выбрать достойную партию;
в) родители Гринёва не дали своего благословения на брак
10. Ухаживание Хлестакова за Марьей Антоновной – это:
а) случайная интрига, которая укрепила его положение в доме городничего;
б) настоящее, светлое чувство влюблённого;
в) жестокая насмешка над провинциальной барышней
11. «Сильный враг всех, получающих четыреста рублей в год жалованья…»:
а) значительное лицо;
б) голод;
в) северный мороз
12. Смерть Мцыри трактуется как:
а) трагедия человека, не сумевшего противостоять силам природы;
б) протест против насилия над личностью;
в) освобождение от зависимости, обретение свободы
13. Творческий метод Лермонтова в поэме «Мцыри»:
а) классицизм;
б) сентиментализм;
в) романтизм
14. Городничего и Хлестакова объединяет то, что оба:
а) могут смошенничать;
б) романтики, пылкие натуры;
в) находятся на государственной службе
І невдовзі Наталочка разом із батьками вирушає на пошуки старовинної козацької шаблі, щоб її врятувати від знищення чи продажу за кордон. Їм протистоять підступні темні сили, чорти приймають людські подоби, заважають сміливцям, бо здавна ворогують із козаками, які їх не бояться. Наталочці навіть вдається побувати на відьмацькому святі, де все несправжнє, а солодке обертається на гниле, та доводиться ризикнути собою і своїм майбутнім.
Хоча дещо дивуєшся, коли торт на святі нечистих сил порівнюється героїнею з пам’ятником Леніну на Бессарабці, а чорти називають царицю Катерину своєю «великою приятелькою», бо нищила ненависних їм козаків, – без цього можна було цілком обійтися у дитячій книзі.
Та повернемось на початок. Дізналися герої про таку важливу для країни шаблю від «патріотично налаштованого» привида.
Ось який він, той козак:
«У пановій Богдановій квартирі на Русанівці уподобав собі з’являтися один привид, дуже патріотично настроєний. Зазвичай то траплялося в дні національних свят чи після мітингів, бо привид любив обмінятися враженнями з паном Богданом» (С.11) – така собі звична розмова інтелігентів на кухні про національне та сучасне.
Мотив патріотизму проходить через усю книгу червоною ниткою. Але саме із патріотизмом у цьому творі не все так просто, як може здаватися на перший погляд. Де та межа, коли справжній патріотизм обертається на шароварний, а бажання казкових пригод стає національним служінням?
Чіткої відповіді авторка не дає, але для уважного читача інформації цілком достатньо.
Окрім вже згаданого привида, окремої уваги варті батьки Наталочки. Вони, на жаль, патріоти шароварні і нічого б не досягли, якби не їхня донька. Обоє дуже цінують безпеку, комфорт і зовнішні прояви національного. Наведу кілька красномовних цитат:
«Мама виклала пишну зачіску, бо як-не-як її побачить незнайомий чоловік, дарма що привид. А тато вдягнув вишиванку, мабуть, для того, щоб привид не подумав, буцімто Руснаки не патріоти» (С.14).
Коли Наталочка із батьками приїздить у Берестечко на Козацькі Могили, ось що вони бачать:
«Перед входом до заповідника тягнулися довжелезні ряди легковиків і туристських автобусів, що з’їхалися зі всієї України. Машку теж прилаштували в одному з рядів. Всюди снували люди в вишиванках, продавалися жовто-блакитні прапорці, значки, морозиво, патріотична література, шапки-мазепинки; гурти чоловіків сперечалися про політику; пеклися свіжі ковбаски, кипіли в олії пампушки, димували шашлики, а огрядна куховарка при скуштувати польської юшки з в’юнами й часником. Наталочці покотилася синка, але батьки квапилися на оточений муром пагорб, з якого линув церковний спів. Богослужіння ще не скінчилося. Безліч людей стояли на майдані, бо правилося тут же, надворі. Тато з мамою, запаливши свічки, й собі стали за людьми, поважні й урочисті, як то личило статечному подружжю» (С.59-60).