Островский определил жанр своего произведения:А) комедия б) весенняя сказка в) трагедия2. Взаимоотношения Мороза и Весны основаны:А) на любви и уважении друг к другуБ) на ненависти и неприятии друг другаВ) на неравноправии: Мороз ущемляет права Весны и не дает ей воли3. В пьесе Весна, обращаясь к Морозу, говорит: На свете все живое Должно любить. Снегурочку в неволе Не даст тебе томить родная мать, выражая свое желание:А) поскорей отдать дочь замужБ) освободить дочь от власти жестокого отцаВ) выпустить дочь на волю, к людям, на встречу счастью и любви4. Названные родители Снегурочки - Бобыли:а) бездуховны, стремятся к наживе, материальному благополучиюб) проявляют смирение, взаимопонимание и уважение к людям в) непокорны, свободолюбивы5. Гибель Снегурочки и Мизгиря - это: а) символическое окончание зимы в царстве Берендея б) трагедия для берендеев в) несчастный случай6. Полюбить Снегурочка смогла, когда:а) встретила Мизгиря, и он внушил ей это чувствоб) ее мать Весна дочерив) Лель спел ей песню о любви7. Кто не является героем ? А) Леший. Б) Баба Яга В) Бобыль Бакула.8. Чьи песни Снегурочке милее, чем песни матери-Весны? А) Леля Б) берендеев В) Ярилы9. На какую горку приглашает поигратьКупава Снегурочку?А) на снежную горкуБ) на веселую горкуВ) на красную горку10. Страдающая Купава обратилась за А) к Яриле Б) к Берендею В) к Морозу
Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах». Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми гаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних.
Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах». Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми гаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних.