Сергій Стеценко та Митько Омельчук – головні герої твору. Від імені Сергій ведеться розповідь. Діти перейшли до 6 класу, на літні канікули вони їдуть до бабусі у село Юрківку. Риси характеру хлопців: чемність і доброта; мужність і винахідливість; повага до батьків і людей похилого віку; наполегливість і довіра.
Василь Трош – майбутній майстер велосипедного спорту міжнародного класу. Йому було 14 років. Це він вигадав історію про чудовисько в озері, щоб посміятися та налякати Сергія та Митька.
дід Трохим – сусід бабусі Сергія. Він вчився грати на тромбоні. У селі його називали Односельчани називали чоловіка Фа-Дієзом через його мрію створити оркестр та навчитися грати самому. Дядько Гнат був уже немолодим, але ще й досі перебував у постійному пошуку “свого” інструменту.
бабуся Сергійка – добра та хороша жінка.
батьки Митька та Сергія
ботанічка Ірина Семенівна – вчителька, яка попросила влітку зібрати колекцію жуків
Представить себе литературное произведение, в котором бы не было образа природы, крайне сложно, — ведь пейзаж воссоздать реальность описываемых событий, проявляет авторскую точку зрения, раскрывает причины поступков героев. Пейзаж и природа в романе «Герой нашего времени» позволяют нам, читателям, во всей полноте постичь замысел автора именно потому, что характер описания природы, пейзажные зарисовки разнообразны и точны.Описание природы Кавказа в романе «Герой нашего времени» создано неравнодушным пером – это чувствует любой читатель, и это действительно так. С детства Кавказ стал для Лермонтова «волшебной страной», где прекрасна природа и интересны, самобытны люди. Несколько раз возила его, совсем мальчика, бабушка на кавказские воды, поправить здоровье. Тонко чувствующий прелесть и первозданность природы, Лермонтов был очарован ею. Здесь же, в совсем юном возрасте, пришло к нему и первое сильное настоящее чувство. Может быть, благодаря этому пейзажи кавказской природы потому так глубоки и тонки у поэта.
Сергій Стеценко та Митько Омельчук – головні герої твору. Від імені Сергій ведеться розповідь. Діти перейшли до 6 класу, на літні канікули вони їдуть до бабусі у село Юрківку. Риси характеру хлопців: чемність і доброта; мужність і винахідливість; повага до батьків і людей похилого віку; наполегливість і довіра.
Василь Трош – майбутній майстер велосипедного спорту міжнародного класу. Йому було 14 років. Це він вигадав історію про чудовисько в озері, щоб посміятися та налякати Сергія та Митька.
дід Трохим – сусід бабусі Сергія. Він вчився грати на тромбоні. У селі його називали Односельчани називали чоловіка Фа-Дієзом через його мрію створити оркестр та навчитися грати самому. Дядько Гнат був уже немолодим, але ще й досі перебував у постійному пошуку “свого” інструменту.
бабуся Сергійка – добра та хороша жінка.
батьки Митька та Сергія
ботанічка Ірина Семенівна – вчителька, яка попросила влітку зібрати колекцію жуків
Джерело: https://dovidka.biz.ua/himera-lisovogo-ozera-harakteristika-geroyiv
Объяснение:
Пейзаж и природа в романе «Герой нашего времени» позволяют нам, читателям, во всей полноте постичь замысел автора именно потому, что характер описания природы, пейзажные зарисовки разнообразны и точны.Описание природы Кавказа в романе «Герой нашего времени» создано неравнодушным пером – это чувствует любой читатель, и это действительно так.
С детства Кавказ стал для Лермонтова «волшебной страной», где прекрасна природа и интересны, самобытны люди. Несколько раз возила его, совсем мальчика, бабушка на кавказские воды, поправить здоровье. Тонко чувствующий прелесть и первозданность природы, Лермонтов был очарован ею. Здесь же, в совсем юном возрасте, пришло к нему и первое сильное настоящее чувство. Может быть, благодаря этому пейзажи кавказской природы потому так глубоки и тонки у поэта.