Любовь к Родине – теплое чувство патриотизма, которое в сердце с годами. Зарождается оно с истоков: мы любим семью, дом, где сделали первые шаги. Родным становится двор с верными друзьями и улица, где встретил первую любовь.
Взрослея, начинаешь дорожить малой родиной – городом или поселком.
У каждого своя малая родина, но вместе они образуют огромную страну. Человек становится гражданином, испытывает уважение к своей стране, проникается патриотизмом.
Это все приходит со временем, когда осознаешь истинное отношение к Родине.
Оно воспитывается годами на традициях, истории, литературе. Все русские классики были истинными патриотами своей Отчизны.
К сожалению, не все сограждане искренне любят свою Родину. Некоторые в поисках лучшей жизни покидают ее навсегда. Они рассчитывают, что в чужой стране им будет комфортнее. Но не зря говорят: “где родился – там и пригодился”.
На чужбине даже через много лет ты не будешь ощущать себя как дома: там другие традиции, язык, иная духовность и ценности.
Патриотом можно быть лишь в своем Отечестве. Здесь ты испытываешь гордость за историю Родины и славные подвиги предков.
Основною тематикою твори є авторське міркування про ідеал, показане на прикладі дурного і недорогоцінного геройства, який демонструє комічну спробу Дон Кіхота здійснити зміну світу на краще, незважаючи на його власні страждання. Також тематикою роману представляється соціально-політична проблема, що виникає на стику двох цивілізацій у вигляді феодалізму і нового часу, яка розкриває тим несправедливості суспільного устрою.
Відмінною особливістю твору є опис широкої і правдивої картини реальної дійсності у вигляді зображення людей різних станів, дворян, селян, священиків, солдатів, бродяг, бандитів, що вступають в реальні суспільні відносини.
Своєрідність роману полягає в поданні авторів своїх героїв не тільки розумними і дотепними людьми, а й відрізняють особливою манерою мислення, певним інтелектуальним виглядом.
Смислове навантаження роману полягає в зображенні безглуздості старого життєвого укладу.
Любовь к Родине – теплое чувство патриотизма, которое в сердце с годами. Зарождается оно с истоков: мы любим семью, дом, где сделали первые шаги. Родным становится двор с верными друзьями и улица, где встретил первую любовь.
Взрослея, начинаешь дорожить малой родиной – городом или поселком.
У каждого своя малая родина, но вместе они образуют огромную страну. Человек становится гражданином, испытывает уважение к своей стране, проникается патриотизмом.
Это все приходит со временем, когда осознаешь истинное отношение к Родине.
Оно воспитывается годами на традициях, истории, литературе. Все русские классики были истинными патриотами своей Отчизны.
К сожалению, не все сограждане искренне любят свою Родину. Некоторые в поисках лучшей жизни покидают ее навсегда. Они рассчитывают, что в чужой стране им будет комфортнее. Но не зря говорят: “где родился – там и пригодился”.
На чужбине даже через много лет ты не будешь ощущать себя как дома: там другие традиции, язык, иная духовность и ценности.
Патриотом можно быть лишь в своем Отечестве. Здесь ты испытываешь гордость за историю Родины и славные подвиги предков.
Основною тематикою твори є авторське міркування про ідеал, показане на прикладі дурного і недорогоцінного геройства, який демонструє комічну спробу Дон Кіхота здійснити зміну світу на краще, незважаючи на його власні страждання. Також тематикою роману представляється соціально-політична проблема, що виникає на стику двох цивілізацій у вигляді феодалізму і нового часу, яка розкриває тим несправедливості суспільного устрою.
Відмінною особливістю твору є опис широкої і правдивої картини реальної дійсності у вигляді зображення людей різних станів, дворян, селян, священиків, солдатів, бродяг, бандитів, що вступають в реальні суспільні відносини.
Своєрідність роману полягає в поданні авторів своїх героїв не тільки розумними і дотепними людьми, а й відрізняють особливою манерою мислення, певним інтелектуальним виглядом.
Смислове навантаження роману полягає в зображенні безглуздості старого життєвого укладу.
Джерело: Аналіз роману Дон Кіхот Сервантеса твір