Отец Володи с раздражением наблюдал за Чечевицыным, чувствуя плохое влияние этого мальчика на своего сына. Путаницей в назывании его фамилии он как бы подчеркивал неуважение к этому мальчику. Сам же Чечевицын именовал себя Монтигомо Ястребиный Коготь, вождь непобедимых. Решимость мальчиков строилась более всего на их невежестве и самоуверенности. Но все же Чечевицыну удалось уговорить Володю. Вот как это описано в рассказе: «И Чечевицын, чтобы уговорить Володю, хвалил Америку, рычал как тигр, изображал пароход, бранился, обещал отдать Володе всю слоновую кость и все львиные и тигровые шкуры». Он рычал так, «что, стоя за дверями, в самом деле можно было подумать, что это тигр или лев».
На дві нерівнозначні групи: одна, велика — ті,хто дотримується «сімейних правил», що встановлені сучасним суспільством; друга — ті, хто ці правила відкинув, переступив через них.
♦Що ж це за «сімейні правила»? (Суспільство давно мовчки погодилося заплющувати очі на відхід від норм сімейного життя, якщо йдеться про одруженого чоловіка. Для нього це ледь не заслуга, «геройство», ознака популярності. А заміжню жінку суворо засуджують, особливо коли йдеться не про легенький флірт, а про справжнє кохання, прагнення до особистого щастя.)
одна, велика — ті,хто дотримується «сімейних правил», що встановлені сучасним суспільством;
друга — ті, хто ці правила відкинув, переступив через них.
♦Що ж це за «сімейні правила»? (Суспільство давно мовчки погодилося заплющувати очі на відхід від норм сімейного життя, якщо йдеться про одруженого чоловіка. Для нього це ледь не заслуга, «геройство», ознака популярності. А заміжню жінку суворо засуджують, особливо коли йдеться не про легенький флірт, а про справжнє кохання, прагнення до особистого щастя.)