Запорожеці й Вакула-Змилуйся, мамо!Змилуйся Цариця-Встаньте! Запорожці й Вакула-Не встанемо,мамо!Не встанемо!Умремо,а не встанемо! Цариця-Встаньте!Я велю!Світлійший обіцяв познайомити мене з моїм народом,якого я ще не бачила.Чого ж ви хочете? Вакула-(до себе).Саме час!Цариця питає,чого хочете! (Цариця) Ваша величносте,із чого,не гнівайтесь,зроблено черевички.що на ногах ваших? Думаю, ні один швець ні в якій державі світу не зуміє так зробити! Боже ти мій, а якби моя жінка наділа такі черевички! Цариця-Якщо тобі хочеться мати такі черевички,це не так важко зробити.(Озирнулася.) Принесіть йому зараз же черевички. найдорожчі,із золотом. (До запоріжців.) Чи добре вас тут утримують? Цариця- (до Вакули.) Візміть собімої черевички,чоловіче добрий. Вакула мамо! (Кланяється і виходить. Біля виходу стукає себе по кишені.) Чорте! Винеси мене звідси негайно!
Цариця-Встаньте!
Запорожці й Вакула-Не встанемо,мамо!Не встанемо!Умремо,а не встанемо!
Цариця-Встаньте!Я велю!Світлійший обіцяв познайомити мене з моїм народом,якого я ще не бачила.Чого ж ви хочете?
Вакула-(до себе).Саме час!Цариця питає,чого хочете! (Цариця) Ваша величносте,із чого,не гнівайтесь,зроблено черевички.що на ногах ваших? Думаю, ні один швець ні в якій державі світу не зуміє так зробити! Боже ти мій, а якби моя жінка наділа такі черевички!
Цариця-Якщо тобі хочеться мати такі черевички,це не так важко зробити.(Озирнулася.) Принесіть йому зараз же черевички. найдорожчі,із золотом. (До запоріжців.) Чи добре вас тут утримують?
Цариця- (до Вакули.) Візміть собімої черевички,чоловіче добрий.
Вакула мамо! (Кланяється і виходить. Біля виходу стукає себе по кишені.) Чорте! Винеси мене звідси негайно!
В) - лишнее, а остальные являются частью стихотворений Пушкина и Ахматовой.
Объяснение:
Первые два стиха Пушкина, а последняя часть стиха Ахматова
а) Унылая пора! очей очарованье!
Приятна мне твоя прощальная краса —
Люблю я пышное природы увяданье,
В багрец и в золото одетые леса,
В их сенях ветра шум и свежее дыханье,
И мглой волнистою покрыты небеса,
И редкий солнца луч, и первые морозы,
И отдаленные седой зимы угрозы.
б) В пустыне чахлой и скупой,
На почве, зноем раскаленной,
Анчар, как грозный часовой,
Стоит — один во всей вселенной.
...
г) ...
Мне голос был. Он звал утешно,
Он говорил: "Иди сюда,
Оставь свой край, глухой и грешный,
Оставь Россию навсегда.
...