7. Філологічний майстер-клас. Порівняйте пейзажну лірику Лі Бо та Ду Фу. Знайдіть спільне й відмінне у світогляді, емоційному настрої ліричних героїв поезій «Сосна біля південної галереї» та «Весняні на- дії». Чим відрізняються художні стилі китайських поетів
Объяснение:
Алеша является добрым, умным, милым и скромным мальчиком. Он хорошо учится, и его все любят.
При этом Алеша является ветреным мальчиком. Он никогда не слушается полезных советов, из-за чего попадает в неприятные ситуации.
Он любит правду. Ему не нравится, когда ему приписывают то, чего он не делал.
Когда наступают выходные, Алеша чувствует себя одиноким без своей семьи. Чтобы не скучать, он читает книги, в частности рыцарские романы.
На досуге Алеше нравится фантазировать о веках и рыцарских замках.
На досуге Алеше нравится кормить курочек, живущих во дворе. Мальчик всегда приносит им крошки после еды.
Алеша особенно любит черную курочку Чернушку. Та тоже относится к нему особенно ласково.
1. Настрій поезії – вірш пронизаний почуттям любові і надією. настрій надихаючий, як би говорить «я не відступлю від своєї мети».
2. Тема (мотив), ідея.
Тема: про дівчину, яка шукає своє кохання та вірить, що воно вже близько.
Ідея: треба вірити та не здаватися.
3. Вид лірики – інтимна.
4. Жанр твору – ліричний вірш.
5. Художня лексика –
антоніми (пустелі/поля, незнаного впізнаю),
синоніми (милуєш і голубиш; вигадка й омана, витвір самоти)
6. Тропи –
1. Епітет – «сизих вечорів», «полях безмежних», «батьківського краю»
2. Метафора – «витвір самоти», «серцю снишся», «морю сняться»
3. Порівняння – «Тебе, незнаного, впізнаю, як син вигнанця впізнає прикмети батьківського краю.», «Нехай це — витвір самоти, нехай це — вигадка й омана!»
7. Художній синтаксис (стилістичні фігури) –
1. Інверсія – «В пустелі сизих вечорів, в полях безмежних проти неба о, скільки слів і скільки снів мені наснилося про тебе!», «Тебе, незнаного, впізнаю», «в повторах не згубить», «Моєму серцю снишся ти»
2. Анафора – «Нехай це»
3. Риторичні вигуки – «В пустелі сизих вечорів, в полях безмежних проти неба о, скільки слів і скільки снів мені наснилося про тебе!», «Нехай це — витвір самоти, нехай це — вигадка й омана!»
8. Художня фоніка:
1.Алітерація
о, скільки слів
і скільки снів
Не знаю, хто ти,
де живеш,
кого милуєш і голубиш.
А знаю – ти чекаєш теж,
тривожно вгадуєш і любиш.
Тебе, незнаного, впізнаю,
як син вигнанця впізнає
2. асонанс,
вечорів.. слів… снів
одне, своє, неповториме.
Не знаю, хто ти,
де живеш,
кого милуєш і голубиш.
А знаю – ти чекаєш теж,
тривожно вгадуєш і любиш.
9. Метрика (рими, римування, віршований розмір) –
віршований розмір – амфібрахій.
Римування: перехресне, друга строфа – наскрізне.
Строфіку не знаю