А) в первой строфе стихотворения С. Есенина "отговаривается Золотая роща" находим образы природы, о которой поэт говорит как о живой. Как называется этот поэтический прием? Золотую рощу отговаривала Береза, веселый язык, и журавли, грустно пролетая мимо, уже никого не жалели. Б) назовите эпитеты. Какой смысл они несут

«Планета людей» - это прекрасный сборник эссе Антуана Сент-Экзюпери. Рассказ о первом полете над Пиренеями, о том, как старые, опытные летчики приобщают к ремеслу новичков. О том, как во время полета происходит борьба с «тремя изначальными божествами - с горами, морем и бурей». Портреты товарищей автора - Мермоза, исчезнувшего в океане, Гийоме, который в Андах, благодаря своему мужеству и упорству. Эссе о «самолете и планете», небесные пейзажи, оазисы, посадки в пустыне, в самом стане мавров (первобытное племя, жившее в пустыне), и рассказ о том, как затерявшись в ливийских песках, сам автор чуть не умер от изнурительной жажды. Но сюжеты сами по себе мало что значат, главное то, что человек, который обозревает с такой высоты планету людей, знает: «Один лишь Дух, коснувшись глины, творит из нее Человека». Антуан де Сент-Экзюпери говорит нам о величии человека: «Ей-богу, я такое сумел, - восклицает Гийоме, - что ни одной скотине не под силу!»
Антуан де Сент-Экзюпери в своей книге «Планета людей» рассказывает о великих героях, как о самых обычных людях, а обыкновенные люди в его пересказе предстают великими героями. В книге «Планета людей» совершенно нет плохих людей, хотя есть даже такие, которые говорили в лицо автору, что повстречайся он им в других обстоятельствах, они бы пристрелили его без угрызений совести.

Головний герой казки дід спочатку робив погані вчинки: зрубав дерево, зруйнував хатку хухи-моховинки, кинув сокирою, щоб убити хуху, та тільки поранив їй ніжку. але після того як хухи врятували йому життя, дід змінив свою думку про цих істот і віднині розповідав людям про них тільки гарне. фантастичні істоти в казці — хухи лісові, пе-черниці, очеретянки, бур’янки, степовички, байрачні, левадні та хо, зокрема хо-суковик, лісовик добро і зло в казці «хуха-моховинка»   носії добра в казці — хухи та хо. носій зла — дід, який спочатку зруйнував житло моховинки, а потім зробив її кривою на все життя. та василь королів-старий розриває коло зла. коли дідові потрібна була , хуха-моховинка забула свої образи і врятувала його та ще й покликала інших лісових істот. у казці «хуха-моховинка» королева-старого добро несуть фантастичні істоти, а зло — людина. опис зовнішності хухи-моховинки хуха-моховинка це дуже маленька й легенька лісова істота.вона м’яка на дотик,вкрита довгою зеленою вовною,має голі мордочку і лапки.хуха маленька як кошенятко.вона вірна й товариська,якщо у якоїсь тваринки лихо — завжди .ще вона дуже працьовита. «як і всі інші хухи, моховинка так само мала мінливу вовничку, яка враз сама собою робилася того кольору, що й ті речі, біля яких бувають хухи. моховинка найчастіше була зеленою, бо рідко відбігала від своєї зеленої хатки. але ж коли вона бігала по соснових старих глянцях, що лежали на землі, то ставала такою ж рудувато-червоною, як вони. біля потоку була вона блакитною, як вода, на піску — жовтою, як пісок, між кущами шипшини — рожевою, на вересі — фіалковою, на снігу ставала білою». «була вона й сама пухка, як мох. мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривало все її тільце. сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіалкову квіточку — «братики». та були ще в неї голенькі зісподу, рожеві лапки». «хухи не можуть говорити, доки бувають невидимі. вони тільки пищать, як мишки, або муркочуть, як котики. сили вони також не мають, бо легенькі, як пушинка, а м’якенькі, як вата». чого вчить казка»хуха-моховинка»? казка вчить нас любити і берегти природу, тварин, людей. засуджує тих людей, що незаконно рубають дерева, неуважно ставляться до тварин. слід пам’ятати слова з біблії про те, що на зло потрібно відповідати добром. і тоді добро повернеться.