Адания 1. Найдите в тексте комбинаторные и позиционные фонети-
ческие изменения. При этом: а) количественную редукцию глас-
ных не отмечайте вообще; б) качественную редукцию и аккомо-
дацию отметьте на 2–3 примерах (желательно, чтоб примеры
были разнотипные); в) остальные изменения постарайтесь найти
как можно более полно (все случаи).
2. Дайте фонематическую транскрипцию (по трем школам)
слова, выделенного курсивом.
3. Прокомментируйте принципы орфографии в каком-либо
отрезке текста, содержащем не менее 8–10 слов подряд (выпи-
шите анализируемый отрезок).
4. Найдите в тексте примеры слов с прозрачной внутренней
формой и с затемненной внутренней формой. Определите внут-
реннюю форму (для «темных» слов воспользуйтесь этимологи-
ческим словарем). Какие факторы деэтимологи-
зации слов с затемненной внутренней формой?
5. Найдите слово, выделенное разрядкой. Укажите для него
все возможные оппозиции, в которых менялось бы какое-либо
грамматическое значение. Укажите выражения грамма-
тических значений.
6. Охарактеризуйте особенности смыслового согласования
в каком-либо небольшом предложении текста.
Жил на свете Янек,
Был он неумен.
Если знать хотите –
Вот что делал он.
Ситом черпал воду,
Птиц учил летать,
Кузнеца просил он
Кошку подковать.
Комара увидев,
Брался за топор.
В лес дрова носил он,
А в квартиру – сор
Непосредственным поводом к вторжению монгол послужила так называемая “Отрарская катастрофа”. Летом 1218 г. богатый торговый караван из 500 верблюдов в сопровождении 450 человек был направлен Чингис-ханом в Отрар. Среди караванщиков были самые опытные лазутчики хана. Правитель Отрара кыпчак Гайыр хан заподозрил купцов в шпионаже и приказал убить их. По одной версии, он сам принял решение убить купцов и разграбить караван, а по другой решение принял шах, которому Каир хан написал специальное письмо. Разгневанный Чингис-хан потребовал от шаха отмщения в виде передачи ему Гайыр хана, но мать Хорезмшаха Мухаммед Теркун-хатун выступила против выдачи, так как правитель Отрара был ее младшим братом. К тому же, кыпчакская знать играла ключевую роль в Хорезме. Таким образом, отказ шаха означал фактически начало войны,чего и добивался Чингис-хан.
«…Сырдарья погоняет ленивые желтые волны.
Белый город Отрар, где высокие стены твои?
Эти стены полгода горели от масляных молний,
Двести дней и ночей здесь осадные длились бои.
Перекрыты каналы.
Ни хлеба, ни мяса, ни сена,
Люди ели погибших
И пили их теплую кровь.
Счет осадных ночей майским утром прервала измена,
И наполнился трупами длинный извилистый ров»
Коли почалася Вітчизняна війна, князь Андрій добровільно йде в армію. Він відмовляється служити в штабі при» особі государя". На його переконання, тільки служба в діючій армії дасть йому впевненість, що він буде корисний на війні. Отримавши в командування полк, князь Андрій ще більше зближується з народом. «У полку його називали наш князь, ним пишалися і його любили". Таким чином, в душевному оновленні князя Андрія головну роль зіграли прості російські солдати.
Важка рана, отримана на Бородінському полі, обриває діяльність князя Андрія. Але допитлива думка його продовжує працювати і під час хвороби. Лежачи на перев'язувальному пункті, він підводить підсумок своєму життєвому шляху. Князю Андрію пристрасно хочеться жити,і в той же час він думає: "але хіба не все одно тепер?. . А що буде там(тобто після смерті) і що таке було тут? Чому мені було шкода розлучатися з життям? Що було в цьому житті, чого я не розумів і не розумію» .
І в ці хвилини його осіняє вогняна думка про величезну, загальної, всепрощаючої любові до людей, яку він приніс би, якби залишився живий. Але князю Андрієві не судилося оговтатися від рани. У Ярославлі, куди його перевезли Ростови, він зрозумів, що вмирає. У напівбреду, в години страждальницького усамітнення він мучительно роздумує про те, що таке вічна любов, і приходить до свідомості, що вона вимагає зречення від життя: «Все, всіх любити, завжди жертвувати собою для любові означало нікого не любити, означало не жити цим земним життям» . Це була явна ознака душевного перелому.
Однак, коли поруч з ним знову опинилася Наташа, князь Андрій знову повертається до думки про життя і про земне кохання. "Все, що є, все існує тільки тому, що я люблю», — міркує він. Так борються в його душі два суперечливих твердження: любов є життя і любов є смерть.
Перемагає друге. "Душа його була не в нормальному стані", - пояснює автор. Князь Андрій приходить в кінцевому підсумку до ідеалістичного розуміння любові і смерті: «любов є бог, і померти значить, мені, частинці любові, повернутися до загального і вічного джерела» . Він сам розумів, що в цих думках чогось бракувало, що в них «щось було одностороннє, особисте, розумове-не було очевидності» .
Незадовго до смерті йому сниться важкий сон. Уві сні він знову бореться за життя, відчуваючи болісний страх смерті. Але смерть і уві сні перемагає, і князь Андрій прокидається з думкою, що смерть — це звільнення. З цією думкою він і вмирає.
Передсмертні думки його-думки людини, надламаного хворобою і стражданнями, невластиві тверезому розуму князя Андрія. Для духовного вигляду князя Андрія характерні не ці «передсмертні роздуми, пофарбовані містицизмом, а його допитливий, тверезий, матеріалістичний розум, його прагнення до громадської діяльності, його любов до народу, боротьбі за щастя якого він присвятив би життя, якби не помер від рани. Смерть обірвала його шукання.
Духовний вигляд князя Андрія і вся його діяльність дають право припустити, що, якби він залишився живий, шукання привели б його в
Объяснение: