Анализ стихотворения "Ветер смерти" Бахыта Кенжеева по плану: 1)Тема(о чём) 2)Идея(основная мысль) 3)Особенность стихотворения заключается в... 4)Национальные черты проявляются в изображениях...
До создания всего сущего на Земле боги Древней Греции одержали победу в битве против титанов. Титаны были повергнуты и были сосланы в вечный ад под названием "Тартар". Но титан Прометей, имя которого значит "предусмотрительный", убедил своего брата Эпимитея перейти на сторону богов и сражаться за них. За такое решение Зевс доверил братьям создание всех живых существ. Эпимитей должен был распределить дары богов среди всех живых созданий. Одних он научил летать, других он наделил плыть в воде, а остальных - бегать в траве. Животных он облачил в мягкий мех, сделал им острые зубы и когти. В свою очередь, Прометей сотворил из глины первых людей. Он создал их подобно богам и подарил им огонь. Однако, Зевс решил, что они должны быть смертными и должны поклоняться богам у подножья священной горы "Олимп". По замыслам Зевса люди - беззащитные перед стихиями создания и полностью зависимые от покровительства богов. Однако, Прометей для своих творений наметил совершенно другое предназначение. Когда Зевс попросил решить вопрос о порядке жертвоприношения богам, хитрый Прометей придумал уловку, которая дала людям преимущество. Он убил жертвенного быка и разделил его на две части, чтобы преподнести Зевсу. В первой из них он скрыл сочное мясо под шкурой, в другую - он спрятал кости под толстыми слоями жира. Выбрав часть кажущуюсяс для себя привлекательной, Зевс пришел в ярость из-за обмана Прометея. Поэтому в наказание Зевс отнял у людей огонь, Прометея приковал к скале и наслал на него орла, который клевало его печень каждый день.
Таким образом, можно сказать, что Прометей - это защитник и прародитель первых людей на Земле. Он делал больше для них, чем для себя. Он считал, что люди - это его собственные дети. Поэтому они были для него на первом месте, а не боги.
Образ української жінки в історичних піснях, думах та піснях Марусі Чурай
У народних історичних піснях, баладах і думах, що є унікальним жанром української народної творчості, народ відобразив безліч яскравих людських образів. Багато з них були воїнами, що захищали рідну землю від ворогів; є у цих творах і жіночі образи, бо ж не можна уявити воїна без матері, дружини або коханої.
Образи жінок у українській пісенній спадщині дуже різні. Це і дівчина, що чекає свого коханого з походу, і мати, що сумує за загиблим сином, і дружина, що проводжає чоловіка у похід. Дуже яскравий жіночий образ ми бачимо у думі про Марусю Богуславку, полонянку, яка до своїм братам втекти з неволі, а сама лишилася сумувати за втраченою вітчизною.
Багато виразних, живих, образів українських жінок ми бачимо у піснях Марусі Чурай - напівлегендарної співачки і поетеси часів Хмельниччини. У іі піснях «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні» майстерно змальовані образи різних жінок. Вона описує і нелегку долю жінки-матері воїна, що іде у похід («Засвіт встали козаченьки»), і страждання дівчини, яку зрадив коханий («Ой не ходи, Грицю»). Всі ці пісенні образи на диво живі, бо їхні почуття дуже щирі та
До создания всего сущего на Земле боги Древней Греции одержали победу в битве против титанов. Титаны были повергнуты и были сосланы в вечный ад под названием "Тартар". Но титан Прометей, имя которого значит "предусмотрительный", убедил своего брата Эпимитея перейти на сторону богов и сражаться за них. За такое решение Зевс доверил братьям создание всех живых существ. Эпимитей должен был распределить дары богов среди всех живых созданий. Одних он научил летать, других он наделил плыть в воде, а остальных - бегать в траве. Животных он облачил в мягкий мех, сделал им острые зубы и когти. В свою очередь, Прометей сотворил из глины первых людей. Он создал их подобно богам и подарил им огонь. Однако, Зевс решил, что они должны быть смертными и должны поклоняться богам у подножья священной горы "Олимп". По замыслам Зевса люди - беззащитные перед стихиями создания и полностью зависимые от покровительства богов. Однако, Прометей для своих творений наметил совершенно другое предназначение. Когда Зевс попросил решить вопрос о порядке жертвоприношения богам, хитрый Прометей придумал уловку, которая дала людям преимущество. Он убил жертвенного быка и разделил его на две части, чтобы преподнести Зевсу. В первой из них он скрыл сочное мясо под шкурой, в другую - он спрятал кости под толстыми слоями жира. Выбрав часть кажущуюсяс для себя привлекательной, Зевс пришел в ярость из-за обмана Прометея. Поэтому в наказание Зевс отнял у людей огонь, Прометея приковал к скале и наслал на него орла, который клевало его печень каждый день.
Таким образом, можно сказать, что Прометей - это защитник и прародитель первых людей на Земле. Он делал больше для них, чем для себя. Он считал, что люди - это его собственные дети. Поэтому они были для него на первом месте, а не боги.
Образ української жінки в історичних піснях, думах та піснях Марусі Чурай
У народних історичних піснях, баладах і думах, що є унікальним жанром української народної творчості, народ відобразив безліч яскравих людських образів. Багато з них були воїнами, що захищали рідну землю від ворогів; є у цих творах і жіночі образи, бо ж не можна уявити воїна без матері, дружини або коханої.
Образи жінок у українській пісенній спадщині дуже різні. Це і дівчина, що чекає свого коханого з походу, і мати, що сумує за загиблим сином, і дружина, що проводжає чоловіка у похід. Дуже яскравий жіночий образ ми бачимо у думі про Марусю Богуславку, полонянку, яка до своїм братам втекти з неволі, а сама лишилася сумувати за втраченою вітчизною.
Багато виразних, живих, образів українських жінок ми бачимо у піснях Марусі Чурай - напівлегендарної співачки і поетеси часів Хмельниччини. У іі піснях «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні» майстерно змальовані образи різних жінок. Вона описує і нелегку долю жінки-матері воїна, що іде у похід («Засвіт встали козаченьки»), і страждання дівчини, яку зрадив коханий («Ой не ходи, Грицю»). Всі ці пісенні образи на диво живі, бо їхні почуття дуже щирі та
Объяснение: