Анализ стихотвроения «Я входил вместо дикого зверя в клетку»

Я входил вместо дикого зверя в клетку,
выжигал свой срок и кликуху гвоздем в бараке,
жил у моря, играл в рулетку,
обедал черт знает с кем во фраке.
С высоты ледника я озирал полмира,
трижды тонул, дважды бывал распорот.
Бросил страну, что меня вскормила.
Из забывших меня можно составить город.
Я слонялся в степях, помнящих вопли гунна,
надевал на себя что сызнова входит в моду,
сеял рожь, покрывал черной толью гумна
и не пил только сухую воду.
Я впустил в свои сны вороненый зрачок конвоя,
жрал хлеб изгнанья, не оставляя корок.
Позволял своим связкам все звуки, помимо воя;
перешел на шепот. Теперь мне сорок.
Что сказать мне о жизни? Что оказалась длинной.
Только с горем я чувствую солидарность.
Но пока мне рот не забили глиной,
из него раздаваться будет лишь благодарность.

1980 г.

Выполнить задание:

Проанализируйте стихотворение по следующей схеме:

1. Место и время, обстоятельства и события в жизни поэта, которые сопутствовали созданию произведения.
2. Тема, идея, композиция стихотворения.
3. Основной мотив стихотворения.
4. Основное настроение стихотворения.
5. Средства выразительности и изобразительности в произведении.
6. Наличие поэтических обобщений.
7. Ваше впечатление от стихотворения.

Живут вместе кот, баран и петушок. Уходят кот с бараном из дому лыки драть, а лиса подбирается под окошко и поёт, чтобы выманить петушка. Тот выглядывает, лиса хватает его и уносит в лес. Петушок кричит, и кот с бараном выручают его. Когда они снова уходят, они предупреждают петушка, чтобы он не выглядывал из окошка Но лиса так сладко поёт, что петушок никак; не может утерпеть! И снова лиса хватает его и уносит в лес. Кот с бараном приходят домой, видят, что нет их петушка, делают гусли и идут в лес к лисьей избушке. А у лисы — семь дочерей. Кот с бараном играют и поют, лиса же посылает дочерей, чтоб те посмотрели, кто так славно на гуслях играет. Кот с бараном по одной ловят всех лисьих дочек, а потом и саму лису. Они сажают их в короб, заходят в избу, забирают своего петушка и возвращаются домой .

Объяснение:

Выбери только то что надо

Ім’я: Ду Фу. Друге ім’я — Цзимей, «священномудрий», «шишен» («свя-щенномудрий піїт»).

Роки життя: 712-770 рр.

Місце народження: Хенань.

Родина: батько — провінційний урядовець невисокого рангу.

Заняття: посадовець при дворі, китайський поет епохи Тан.

Основні твори: «Три правителі»,

«Три розлуки», «Вірші в 500 слів про те, що було у мене на душі, коли я зі столиці прямував у Фінсяиь», усього приблизно 1500 віршів.

Ду Фу — онук поета Ду Шень-яня. Ду Фу походив із давнього занепалого роду. Поет з’явився на світ у сім’ї незаможного чиновника. Замолоду мандрував, виношував мрію про великий будинок, у якому б знайшли притулок усі бідняки. Ду Фу не вдалося збудувати ані такого великого будинку, ані домівки для своєї родини. Проте він звів храм власної поезії.

Майбутній поет рано втратив батьків, його виховала тітонька Пей. Вона оточила хлопця турботою і любов’ю, дбаючи про нього, як про рідного сина. Свій перший вірш написав у 7 років,

1 його високо оцінили знавці поезії. Намагався скласти державні іспити, щоб, за сімейною традицією, дістати посаду державного службовця, проте службовцем не став. У 20-35 років багато подорожував Китаєм. 741 року прибув до столиці імперії Чан’ань. Там мешкав майже 10 років, мав при дворі незначну посаду. Під час бунту Апь Лушаня втік зі столиці разом із почтом імператора, а його родина залишилась у Чап’ані; поет довго не мав від них жодної звістки. Був ув’язнений бунтівниками та пробув у полоні

2 роки. Після придушення бунту Ду Фу було наближено до імператора, і 757 року він став радником молодого імператора Суцзу-иа і навіть отримав привілей критикувати сина Піднебесної. Але щойно Ду Фу скористався цим привілеєм, його було ув’язнено. Комісія, яка розслідувала цю справу, визнала його винним лише в тому, що вій справді вважав, що може критикувати імператора. Зрештою його було виправдано, і імператор навіть пробачив поетову зухвалість та залишив коло себе на тій самій посаді. Проте 759 року Ду Фу облишив службу та оселився зі своєю родиною на півдні, у нижній течії Яицзи. Значну' роль у його житті зіграли дружба та співпраця з Лі Бо.