головним героєм є дитина – Маленький принц. На думку автора, саме діти своєю безпосередністю, чистотою і щирістю здатні сприймати світ у всій повноті.
“Знаєш … коли стане дуже сумно, добре подивитися, як заходить сонце …”Серйозно сприймаючи речі, які дорослим здаються безглуздими і неважливими, Маленький принц тим самим ставить під сумнів можливість людей відчувати прості радощі життя: пахощі троянди, милування зірками, що в підсумку перетворило їх на черстві механізми.
Кардинально життя Маленького принца змінює Троянда – квітка химерна і примхлива,
“зате вона була така прекрасна, що дух захоплювало!”.
Принц піклується про неї, доглядає, але вона все ж ранить душу маленького героя, і він покидає її, вирушаючи в далеку дорогу.
Подорож Маленького принца по сусідніх планет принесла йому багато зустрічей з різного роду дорослими, які вважають себе значущими і серйозними людьми, а насправді всього лише захопленими власними слабкостями: марнославством, люттю, пияцтвом, жадібністю. По суті, всі ці образи є уособленням вад людства, які заважають побачити істину і перетворюють життя в безглузде існування.
1) "Но Юшка чаю не пил и сахару не покупал, он пил воду, а одежду носил долгие годы одну и ту же без смены: летом он ходил в штанах и в блузе, черных и закопченных от работы, прожженных искрами насквозь, так что в нескольких местах видно было его белое тело, и босой, зимою же он надевал поверх блузы еще полушубок, доставшийся ему от умершего отца, а ноги обувал в валенки, которые он подшивал с осени, и носил всякую зиму всю жизнь одну и ту же пару. " ( доставшийся ему от умершего отца - прич. о.) 2) "Увидев Юшку, шедшего в кузницу или ко двору на ночлег, взрослый человек говорил ему.." ( шедшего в кузницу или ко двору на ночлег - прич. о.) 3) "В пути он дышал благоуханием трав и лесов, смотрел на белые облака, рождающиеся в небе, плывущие и умирающие в светлой воздушной теплоте, слушал голос рек, бормочущих на каменных перекатах, и больная грудь Юшки отдыхала, он более не чувствовал своего недуга — чахотки." ( рождающиеся в небе, плывущие и умирающие в светлой воздушной теплоте, бормочущих на каменных перекатах - прич. обороты) 4)Теперь вся злоба и глумление оставались среди людей и тратились меж ними, потому что не было Юшки, безответно терпевшего всякое чужое зло, ожесточение, насмешку и недоброжелательство.
головним героєм є дитина – Маленький принц. На думку автора, саме діти своєю безпосередністю, чистотою і щирістю здатні сприймати світ у всій повноті.
“Знаєш … коли стане дуже сумно, добре подивитися, як заходить сонце …”Серйозно сприймаючи речі, які дорослим здаються безглуздими і неважливими, Маленький принц тим самим ставить під сумнів можливість людей відчувати прості радощі життя: пахощі троянди, милування зірками, що в підсумку перетворило їх на черстві механізми.
Кардинально життя Маленького принца змінює Троянда – квітка химерна і примхлива,
“зате вона була така прекрасна, що дух захоплювало!”.
Принц піклується про неї, доглядає, але вона все ж ранить душу маленького героя, і він покидає її, вирушаючи в далеку дорогу.
Подорож Маленького принца по сусідніх планет принесла йому багато зустрічей з різного роду дорослими, які вважають себе значущими і серйозними людьми, а насправді всього лише захопленими власними слабкостями: марнославством, люттю, пияцтвом, жадібністю. По суті, всі ці образи є уособленням вад людства, які заважають побачити істину і перетворюють життя в безглузде існування.
( доставшийся ему от умершего отца - прич. о.)
2) "Увидев Юшку, шедшего в кузницу или ко двору на ночлег, взрослый человек говорил ему.." ( шедшего в кузницу или ко двору на ночлег - прич. о.)
3) "В пути он дышал благоуханием трав и лесов, смотрел на белые облака, рождающиеся в небе, плывущие и умирающие в светлой воздушной теплоте, слушал голос рек, бормочущих на каменных перекатах, и больная грудь Юшки отдыхала, он более не чувствовал своего недуга — чахотки."
( рождающиеся в небе, плывущие и умирающие в светлой воздушной теплоте, бормочущих на каменных перекатах - прич. обороты)
4)Теперь вся злоба и глумление оставались среди людей и тратились меж ними, потому что не было Юшки, безответно терпевшего всякое чужое зло, ожесточение, насмешку и недоброжелательство.
Терпевшего - причастие