Бел.лит 9. Паспрабуйце напісаць замалёў-
В. Бялыніцкі-Біруля.
ку пра ручай, крынічку, раку ці
Зялёны май
Возера, падобную да гэтага твора.
Выкарыстайце ўжытыя аўтарам дзеясловы, якія перадаюць рух
вады (бурліць, плюскоча, пераліваецца, сцякае, булькоча, вару-
шыцца), а таксама прыметнікі-азначэнні, якія характарызуюць
якасць вады і самой крынічкі (сцюдзёная, смачная, празрыстая,
крыштальная, гаманлівая).
Природу надо беречь, любить и понимать. Нельзя вырубать леса, чтоб не высохли реки. чтоб не стала пустынной земля, чтоб животные не лишились своих домов. Заводы загрязняют реки, воздух. Их выбросы приводят к глобальному потеплению, которое вызывает таянье ледников, повышение уровня мирового океана.
Чтобы защитить природу, люди создают заповедники, сажают деревья. заносят вымирающие виды растений и животных в Красную книгу.
Дети тоже могут внести свой вклад в защиту природы. Надо бережно относиться к тому, что нас окружает: не рвать цветы, не разорять муравейники, не ловить бабочек, не вытаптывать траву, не бросать мусор куда попало. Если каждый из нас не пройдет равнодушно мимо сломанной ветки, голодного животного, то с природой мы станем добрыми друзьями.
Коли в житті людини відбуваються якісь неймовірні події, першим ділом вона хоче поділитися своїми враженнями зі своїми близькими. Близькими цими можуть бути знайомі, друзі, але в першу чергу мова йде про сім’ю. Враховуючи те, що сталося з Гулівером, особливо в Ліліпутії, думається, що його лист родині був б дуже захоплюючим і цікавим для його родини.
У фантастичній історії Гулівера в Ліліпутії розповідається про те, як він потрапив на територію країни, де всі люди були в дванадцять разів менше його самого. Саме по собі це вже просто дивно. Думається, що новоявлений велетень Ліліпутії у своєму листі до своєї сім’ї дуже ретельно описав би ситуацію, яка з ним сталася, зокрема, свою першу зустріч з ліліпутами, початок їх взаємин. Напевно Гулівер описав би також і те, як ліліпути дружно його прийняли, намагалися влаштувати його життя найбільш комфортним для нього та й для себе чином. Але навряд чи б цей лист мав лише хороші враження від головного героя книги, адже поступово його життя в Ліліпутії стала ставати все гірше і гірше. По-перше, ліліпути були не самими добрими людьми, їх суспільство було неймовірно далеким від ідеалу, характери ліліпутів описувалися Джонатаном Свіфтом не з кращого боку. Незважаючи на відносно добрий прийом у себе Гулівера, вони з часом почали ставитися до нього трохи інакше. Спершу це проявилося в їх зайвій зухвалості, коли вони вирішили залучити його до війни з іншою країною-сусідом, яка також була населена ліліпутами. Саме по собі залучення Гуливера на свою сторону було нечесним по відношенню до їх ворогів, адже це давало Ліліпутії велику військову перевагу. Це був перший випадок тої нечесності і лицемірства жителів Ліліпутії. Але навіть після того, як Гулівер погодився їм до зробив це, вони не зупинилися і продовжили нахабніти по відношенню до нього. Щоб повністю поневолити його і змусити бути придатним і корисним лише для них, вони вирішили видалити Гуліверу очі. При цьому видалення очей подавалося ними як благодійна дія, адже вони могли навіть убити Гулівера при бажанні. Я не впевнений, що якщо б це сталося, головний герой книги був би в змозі написати хоч якийсь лист.
Думаю, що, якби у Гулівера була така можливість, він би поділився зі своєю сім’єю інформацією про всі свої пригоди. Реакція членів його сім’ї, а також емоції цих людей могли б бути різними, починаючи від величезного подиву через те, що сталося з Гулівером, і закінчуючи жахом від того, як самотньо йому було серед людей, які так сильно від нього відрізняються, і від того, з якими серйозними проблемами він зіткнувся.