Бунин "крещенская ночь"
определить: тему, идею, проблемы
стих
«крещенская ночь» иван бунин
темный ельник снегами, как мехом,
опушили седые морозы,
в блестках инея, точно в алмазах,
задремали, склонившись, березы.
неподвижно застыли их ветки,
и меж ними на снежное лоно,
точно сквозь серебро кружевное,
полный месяц глядит с небосклона.
высоко он поднялся над лесом,
в ярком свете своем цепенея,
и причудливо стелются тени,
на снегу под ветвями чернея.
замело чащи леса метелью, —
только льются следы и дорожки.
убегая меж сосен и елок,
меж березок до ветхой сторожки.
убаюкала вьюга седая
дикой песнею лес опустелый,
и заснул он, засыпанный вьюгой,
весь сквозной, неподвижный и белый.
спят таинственно стройные чащи,
спят, одетые снегом глубоким,
и поляны, и луг, и овраги,
где когда-то шумели потоки.
тишина, — даже ветка не хрустнет!
а, быть может, за этим оврагом
пробирается волк по сугробам
осторожным и вкрадчивым шагом.
тишина, — а, быть может, он близко…
и стою я, исполнен тревоги,
и гляжу напряженно на чащи,
на следы и кусты вдоль дороги,
в дальних чащах, где ветви и тени
в лунном свете узоры сплетают,
все мне чудится что-то живое,
все как будто зверьки пробегают.
огонек из лесной караулки
осторожно и робко мерцает,
точно он притаился под лесом
и чего-то в тиши поджидает.
бриллиантом лучистым и ярким,
то зеленым, то синим играя,
на востоке, у трона господня,
тихо блещет звезда, как живая.
а над лесом все выше и выше
всходит месяц, — и в дивном покое
замирает морозная полночь
я хрустальное царство лесное!
2)Он пишет о гражданской войне, о восспитании Емильяна Пугачёва,о восспитании Степана Разина.
3)Я читал книги " Руслан и Любмила","Воспоминания в Царском Селе".
4)«Я помню чудное мгновенье»
5)Я помню чудное мгновенье:
Передо мной явилась ты,
Как мимолетное виденье,
Как гений чистой красоты.В томленьях грусти безнадежной,
В тревогах шумной суеты,
Звучал мне долго голос нежный
И снились милые черты.
6) Эти книги интересные,увлекательные и т д
7)Да есть/ Евгений Онегин – один из тех персонажей, в котором заключена частица души автора, а потому не может оставить читателя равнодушным.
8)Я советую друзьям прочитать "Руслан и Любмила"
Потому что Интересно Троготельно.
ответ:Образ драматурга, особливо в позиції з життям інших класиків золотого століття, Сервантеса і Лопе де Веги, бідна зовнішніми подіями і фактичними даними.
Кальдерон народився в Мадриді, в родині Дона Дієго Кальдерона, секретаря казначейства, дворянина середньої руки. Мати майбутнього драматурга, Анна Марія де Енао, була дочкою зброяра, родом з Фландрії. Батько готував Кальдерона до духовної кар'єри: він здобув освіту в мадридській єзуїтській колегії, також навчався в університетах Саламанки і Алькала-де-Енарес.
Однак у 1620 Кальдерон залишив навчання заради військової служби. За деякими відомостями, в 1625—1635 роках Кальдерон служив в іспанських військах в Італії і Фландрії, однак є свідчення і про його перебування в Мадриді в цей період. Коли драматург Кальдерон дебютував п'єсою «Любов, честь і влада» (ісп. Amor, honor y poder, 1623), на час смерті свого великого попередника і вчителя, Лопе де Вега, що сталася в 1635 році, вже вважався першим драматургом Іспанії. Крім того, він отримав визнання при дворі. Філіп IV посвятив Кальдерона в лицарі ордена Св. Якова (Сантьяго) і замовляв йому п'єси для придворного театру, влаштованого в нещодавно збудованому палаці Буена-Ретіро. Кальдерону були надані послуги найкращих на той час музикантів і сценографів.
У п'єсах, написаних під час перебування Кальдерона придворним драматургом, помітно використання складних сценічних ефектів. Наприклад, п'єса «Звір, блискавка і камінь» (La fiera, el rayo y la piedra, 1652) була представлена на острові посеред озера в палацовому парку, а глядачі дивилися її, сидячи в човнах. У 1640—1642 рр., виконуючи військові обов'язки, Кальдерон у складі роти кірасир, сформованої графом-герцогом Оліварес, брав участь у придушенні «Повстання женців» (національно-сепаратистського руху) у Каталонії.
У 1642 році за станом здоров'я він залишив військову службу і через три роки удостоївся пенсії. Надалі він став терціарієм ордену Св. Франциска, а в 1651 році Кальдерон був висвячений на священика; ймовірно, це було викликано подіями в його особистому житті (смерть брата, народження незаконного сина), про які збереглося мало достовірних відомостей, а також що почалися гоніннями на театр. Після рукоположення Кальдерон відмовився від творів світських п'єс і звернувся до autos sacramentales — алегоричних п'єс на сюжети, запозичені головним чином з Біблії і Священного Передання, драматично ілюструє таїнство Євхаристії. У 1663 році він був призначений особистим духівником Філіпа IV (королівським капеланом); цю почесну посаду за Кальдероном зберіг і наступник короля, Карл II. Незважаючи на популярність п'єс і вподобань королівського двору, останні роки Кальдерона пройшли в помітній бідності. Згодом помер.
Період розчарувань (1641—1651)
Психологічна криза Кальдерона — митець приймає сан священика.
На 41-і роки припадають найгостріші розчарування в житті як Кальдерона, так і всієї тогочасної Іспанії. Тільки розпочався 1640 рік, як спалахнув заколот у Каталонії, що розпочав важку, криваву громадянську війну, яка одразу ж набула широкого резонансу в Європі. У бойових діях активну участь брав і письменник. Відомо, що король, який цікавився його пером більше, ніж його шпагою, звільнив драматурга від військової служби до завершення нової п'єси. Але Кальдерон, надзвичайно педантичний і вимогливий у питаннях честі, поспішає із завершенням п'єси (для цього йому вистачило 8 днів), і вирушає виконувати свій військовий обов'язок. Протягом усієї воєнної кампанії Кальдерон хоробро б'ється в загоні під керівництвом графа Олівареса і виявляє себе гідним і сміливим воїном.
1642 року він про відставку, мотивуючи своє прохання хворобою, неспроможністю володіти зброєю, а також втратою на війні брата Хосе. Кальдерон отримує відставку в грудні.
Объяснение: