Был у матери единственный сын. Женился он на девушке изумительной красоты. Но сердце у девушки было чёрное, недоброе. Привёл сын молодую жену в дом. Невзлюбила сноха свекровь, сказала мужу: "Пусть не заходит мать в хату, посели её в сенях".Поселил сын мать в сенях, запретил ей в хату заходить... Но мало показалось снохе и этого. Говорит она мужу: "Чтобы и духом матери не пахло в хате". Поселил сын мать в сарай. Только по ночам выходила мать на воздух. Отдыхала однажды вечером молодая красавица под цветущей яблоней и увидела, как мать вышла из сарая. Рассвирепела жена, прибежала к мужу: "Если хочешь, чтобы я жила с тобой, убей мать, вынь из её груди сердце и принеси мне". Не дрогнуло сердце сыновнее, околдовало его невиданная красота жены. Говорит он матери: "Пойдёмте, мама, покупаемся в реке». Идут к реке каменистым берегом. Споткнулась мать о камень. Рассердился сын: «Смотрите под ноги. Так мы до вечера будем идти к реке". Пришли, разделись, искупались.
Убил сын мать, вынул из её груди сердце, положил на кленовый листок, несёт. Трепещет материнское сердце. Споткнулся сын о камень, упал, ударился, упало горячее материнское сердце на острый утёс, окровавилось, встрепенулось и "Сыночек, не больно ли ты ушиб колено? Присядь, отдохни, потри ладонью ушибленное место".
Зарыдал сын, схватил материнское сердце в ладони, прижал к груди, возвратился к реке, вложил сердце в растерзанную грудь, облил горячими слезами. Понял он, что никто не любил и не может любить его так преданно и бескорыстно, как родная мать. Столь огромной была материнская любовь, столь глубоким и всесильным было желание материнского сердца видеть сына счастливым, что ожило сердце, закрылась растерзанная грудь, встала мама и прижала голову сына к груди. Не мог после этого сын возвратится к жене, постылой стала она ему. Не вернулась домой и мать. Пошли они вдвоём степями и стали двумя курганами. Каждое утро восходящее солнце первыми своими лучами озаряет вершины курганов...
В.А.Сухомлинский
Напиши ответы на вопросы:
1. Определите основную мысль текста.
2. Над чем вас заставляет задуматься этот текст?
3. Составь один толстый и один тонкий вопрос.
4. Подберите из текста синонимы к слову «изумительной»
ответ на вопрося
Рудяной перевал — сказка Павла Бажова, на которую стоит обратить внимание детей. В ней горнорабочий рассказывает историю своей семьи и то, как он сам ушел «под землю прохлаждаться». Случился как-то на руднике обвал, где он работал с отцом, и никто не стал работников. Но рабочие не стали паниковать они пытались расчистить завал, но им не удалось этого сделать. Что произошло, когда они сели отдохнуть? Прочтите в сказе вместе с детьми. Он учит трудолюбию, верности своему делу, смелости, любви к родному краю
Объяснение:
Поема «Мазепа» Байрона заснована на легенді з життя гетьмана Івана Мазепи, її аналіз до визначити, яка тема, ідея, проблематика, хто головні герої твору. Зміст “Мазепа” Байрон аналіз (паспорт) Образ Мазепи у поемі Байрона Символічні образи “Мазепа” Байрон Сюжет “Мазепа” Історія написання поеми «Мазепа» “Мазепа” Байрон аналіз (паспорт) Автор – Джордж Байрон Рік написання – 1818 Жанр – поема Поема Дж. Байрона — це ліро-епічна поема, монолог-сповідь Мазепи. Автора цікавить плин почуттів, рух думок героя, політ його уяви Тема – страждання самотнього і приреченого гетьмана України. Ідея – оспівування мужності та витримки, самовладання у найтяжчих випробуваннях, возвеличення незламності духу під ударами долі. Головні герої поеми “Мазепа”: Гетьман Іван Мазепа – головний герой Карл XII дружина графа Фальбовського Тереза. Композиція. 20 невеликих розділів Історичні події, зображені у творі: розгром шведів російськими військами Петра I під Полтавою 1709 року та втеча Мазепи з Карлом XII до Туреччини Образ Мазепи у поемі Байрона Гетьман зображений на початку й наприкінці твору людиною похилого віку, йому 70 років. Сильний, сміливий, здатний зберегти самовладання у найскладнішій ситуації. Він не може змінити хід історії, але завжди береже свою честь і гідність, залишається людяним. Образ Мазепи досить багатогранний. У поемі він змінюється зовнішньо під вагою прожитих років, але зберігає головне: мужність, силу, тверезість розуму, шляхетність. – Риси романтичного героя в образі Мазепи. Він похмурий, самотній, вірний високим ідеалам (кохання, дружби, свободи, вірності вітчизні), волелюбний, внутрішньо незалежний. – Риси «байронічного героя» у характері Мазепи. «Шляхетний злочинець», самотній, нескорений, волелюбний, бунтар зі страдницькою душею, в якій відбиваються настрої «світової скорботи»; смілива вдача, могутня воля, титанічна постать Символічні образи “Мазепа” Байрон «Дика країна», у якій «дикі степи», «дикий праліс», «дика площина» символічні образи, що створюють емоційний, романтичний образ України, що є вільною, але ще неосвоєнною землею. Образ долі, яка переслідує усіх героїв. Доля відвернулася від шведів під Полтавою, від короля Карла XII, прирікши його на втечу, доля звела Мазепу з Терезою, подарувавши йому таке сильне кохання, але й розлучила їх (адже Мазепа нічого не знає про подальшу долю своєї коханої), доля врятувала його, принісши в Україну, й зробила Мазепу гетьманом. Образ коня. У романтичній літературі кінь є символом вдачі, людської долі. Тому стає зрозумілим, чому Карл XII втрачає своїх коней (доля відвернулася від нього), а Мазепа зберіг свого коня (доля до нього прихильна). Образ «дикого коня», що ніс Мазепу через ліси й степи з Польщі в Україну – символ нестримної пристрасті майбутнього гетьмана, і фатальної долі, і втілення смерті, що очікувала Мазепу, і кари небесної за його вчинок (порушення подружньої вірності), і символ несхитної волі, що є у Мазепи і яка й приводить його до гетьманства. Із цим образом нерозривно пов’язаний і образ України, яка постає вільною країною, що повинна рухатися у майбутнє. Бурхливі потоки, потужні хвилі, сильні вітри уособлюють пристрасті, що охопили героя. Вороння символізує смерть. Степ — вільнолюбивий дух Мазепи. Буйний чагарник, ліс — перепони, які траплялися на його життєвому шляху. Вечірній холод, туман, морок, тьма, ридання вітру, похмуре небо підсилюють страждання Мазепи. Ранок, біла мла, схід сонця є символом надії. Образ вершника Мазепи це символ: неспокійної душі; – нескореної сили; постійної небезпеки; уособлення вільної людини; символ свободи, нації. Поема «Мазепа» – романтична поема „ Мазепа”- це ліро- епічна поема . Поява так званих мішаних жанрів була характерна для романтизму. Зацікавила поета сама легенда, що була таємничою, ефектною, небуденною. Романтиків завжди цікавили неординарні особистості, масштабні постаті. Мазепа – саме такий. Експресивні вираження переживань, чіткі логічні позиції, антитеза- (насильство-беззахисність, тиран-жертва, завойовник-завойований) – все це вказує на приналежність до романтизму. Сюжет “Мазепа” Поема побудована у формі розповіді-сповіді головного героя твору — старого гетьмана Мазепи.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/mazepa-bayron-analiz/